Степан Мігус ■ ПОДІЇ ■ №40, 2016-10-02
Цьогорічний моронзький фестиваль української популярної пісні, який 18 вересня проходив уже вчетверте, збагатів на мед і цьогорічний хліб. Це сталося з метою вшанувати працю хліборобів і бджолярів, серед яких дуже багато місцевих українців.
На фестивалі виступив зі словом священик УГКЦ – парох церкви Святого Юрія в Моронзі о. Роман Стороняк. Він вніс у фестиваль надію на світле майбутнє українських лемків Моронжчини. За дві години до початку фестивалю в церкві відправлялася Служба Божа, присвячена хліборобам і бджолярам. З ініціативи пароха перед публікою на сцені Моронзького дому культури «Нар’є» виступив танцювальний ансамбль місцевих українських дошкільнят «Їжачки від Святого Юрія», а публіка одержала по баночці свіжого медку і булочці з цьогорічного врожаю.
Хоч фестиваль організовано вже учетверте, то заходи, з яких він виріс, розпочалися кільканадцять років тому з ініціативи тодішнього голови моронзької ланки ОУП Василя Надяка та Ольштинського відділу ОУП. Анна Гентош, яка очолює цю ланку нині, запропонувала назвати тодішні «Сімейні співання» фестивалем української популярної пісні. Саме вони одержали на цьому святі дипломи за виняткову громадянську активність з нагоди 60-річчя українського організованого життя, які вручив голова Ольштинського відділу ОУП Степан Мігус.
Особливим гостем фестивалю був музичний кавер-гурт «Роги» («The Rohies»). Гурт приїхав до Польщі майже просто з фронту на сході України.
Перед моронзьким концертом керівник гурту, директор-розпорядник театру Тарас Лисак розказав присутнім про щомісячні виїзди колективу на фронт, де їм часто доводиться концертувати «під звуки» гармат і автоматних пострілів.
– Ми не можемо туди не їхати, – говорить Т. Лисак. – Одні взяли в руки зброю, а нашою зброєю є пісня, на яку так чекають бійці і волонтери. Коли від’їжджаємо, нас просять, щоб ми приїжджали знову. І ми їздимо. Співаємо теж у військових частинах, які готуються йти на фронт, а також у військових лікарнях для поранених.
Для моронжан львів’яни заспівали найвідоміші пісні гуртів «Скрябін», «Брати Гадюкіни», «Піккардійська терція», «Океан Ельзи», а також ряд українських народних патріотичних пісень. Закінчили свій виступ невмирущою «Червоною калиною», яку публіка вислухала стоячи та підспівуючи.
Несподіваним учасником моронзького фестивалю був квартет «Золоті літа», який зголосився до участі майже напередодні пісенного свята. У складі квартету виступають професійні співаки: дві жінки (альт і сопрано) і мужчини (тенор і бас). На сьогодні квартет має у своєму репертуарі декілька українських пісень. У Моронзі прозвучали, зокрема, «Рости, рости черемшино», «Чорні очка» і «Повіяв вітер степовий». Лідером гурту є тенор Лешек Білас, уродженець Львова, який підкреслив, що принаймні двоє співаків, у цьому й він, мають українські корені.
Українське середовище Моронґа й околиць може гордитися тим, що врешті появився гурт дошкільнят, які завдяки священику Романові Стороняку і молодим батькам створили гурт «Їжачки від святого Юрія». Діточки в прекрасних українських народних костюмах із захопленням виконували гопак і так захопилися сценою, що не спішили її залишати, хоч на свою чергу вже чекали фіналісти фестивалю – вокально-інструментальна група «Карпатіан» (давній «Беркут»). Тепер слово за батьками, дідусями і бабусями та активом ОУП, щоб в оцій надії української Моронжчини ще більш розбуджувати активність до плекання своєї рідної культури. Ніде-бо правди діти, середнє і навіть старше покоління дещо почало забувати про свою громадську повин-ність. Може, завдяки наймолодшим нащадкам, яким усі міцно аплодували, знову стануть активнішими…
Гурт «Карпатіан» виступав у Моронзі понад годину, презентуючи, зокрема, твори нового диску «Співіснування». На ньому є такі вже популярні пісні, як «Для надії», присвячені боротьбі України за волю і незалежність. Колектив «Карпатіан» запрезентував у Моронзі разом зі зміною назви своє нове обличчя, представляючи цілий ряд авторських музичних творів.
Можна лише радіти, що фестиваль української пісні є «очком у голові» моронзького самоврядування, а передусім бурґомістра Тадеуша Собєрайського, патрона заходу. Самоврядування взяло на себе значну частину витрат. Слід відзначити також відкритість і прихильність Моронзького дому культури, який прекрасно підготував зал і сцену для виступу, теж узявши витрати на себе. Належне треба віддати й українській громаді Моронжчини, яка посприяла у запрошенні гурту «Карпатіян».
