Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №15, 2014-04-13
Більшість із постраждалих майданівців, які лікувалися у варшавській лікарні МВС, уже повернулися в Україну. Із 45 українців, які перебували в цій клініці, залишився один. «Тут насправді поставили мене на ноги», – каже поранений В. Лапко.
Потерпілих на Майдані українців відправляли на лікування за кордон переважно до Польщі, а також до Німеччини, Ізраїлю, Австрії, Чехії та Литви. У Польщі за гроші з державного бюджету лікувалося 120 поранених учасників протестів на Майдані, 45 з яких – у Варшаві.
«Ними займалися хірурги, ортопеди, окулісти в різних відділеннях», – розповідає член Фонду міжнародної солідарності Юрій Рейт. Ця організація займалася зокрема координуванням переїзду постраждалих до Польщі. Найбільше людей лікувалося у варшавській лікарні МВС.
«Мені дуже помогли. Кожного дня приходили лікарі, відвідували дівчата, які допомагали нам у спілкуванні з польськими лікарями, священики та багато українців, які просто живуть у Варшаві. Насправді, дуже приємно, коли кожен, хто до тебе приходить, якось тобі допомагає», – ділиться враженнями Микола Рудик з Вінниці. У чоловіка поцілили дві снайперські кулі, одна з яких потрапила в око й застрягла в голові прямо перед мозком. Після операції в його голові залишилися ще осколки від вибуху ґранати. Тепер М. Рудик проживає в будинку варшавського монастиря отців василіан. Він та кілька інших осіб лишилися, тому що потребують додаткових лікарських консультацій і реабілітації.
«Звичайно, дехто з поранених зразу після виписки з лікарні міг повернутися в Україну. Але є випадки, коли пацієнтам треба робити перев’язки або за тиждень їм необхідно зробити якісь додаткові лікарські обстеження, тому нема сенсу їхати в Україну, і поки що вони проживають у Варшаві у двох готелях», – говорить Ксеня Каневська, яка майже щоденно допомагає пораненим під час розмови з польськими лікарями. Проживання українців у готелях фінансує місто.
«Я усім дуже вдячний за цю допомогу. Щиро кажучи, я побоювався, що тут люди будуть дивитися на нас, як на терористів. Але з моменту, коли нас привезли військовим літаком, аж дотепер усе було організоване, вважаю, на високому рівні. Коли нас поклали в лікарню МВС, я зразу подумав: яка іронія долі – наша міліція в нас стріляла, а в польській лікарні МВС нас лікують. Сьогодні, після перебування в польській лікарні, бачу, що рівень лікування тут на голову вище, ніж у нас. У Києві з моїх побратимів не могли дістати куль, а тут це зробили», – розказує киянин Леонід Надіжко, якому куля потрапила у праву ногу, а ліву – пошкодив вибух ґранати.
Люди, які повертаються тепер в Україну, змушені через якийсь час знову приїхати до Польщі. Така ситуація у Вадима Лапка з Хмельниччини, якому куля розтрощила ключицю.
«Мене насправді тут поставили на ноги, бо раніше я був просто не транспортабельний», – твердить В. Лапко. Поранений переніс дві операції, а потім проходив психологічну реабілітацію в Катовицях. Виявляється, це ще не кінець.
«За словами лікарів, мене чекає ще одна операція через три місяці, а механізм, який встановили мені лікарі, завдяки чому я можу рухати рукою, знімуть аж через рік», – пояснює В. Лапко, який по приїзді до Києва зразу подався на Майдан.
На додаткові обстеження і консультації в Польщі чекає ще кілька активістів Майдану, а троє з них потребуватиме протезів. Однак навіть після повернення в Україну ці особи знову можуть приїхати до Польщі, якщо буде потрібне додаткове лікування.
«Як тільки виникне така необхідність чи комусь з поранених польські лікарі вже приписали додаткові консультації, вони зможуть сюди повернутися. Візу пацієнти отримають у спеціальному прискореному режимі», – пояснює Анна Кертичак із Фонду «Освіта для демократії», який відкрив спеціальний рахунок для збірки грошей на допомогу Майданові та пораненим (про допомогу від різних фондів, церков та організацій у Польщі читайте в одному з наступних чисел газети).
У деяких польських ЗМІ з’явилася інформація, що Польща не буде оплачувати лікування українців. Проте це стосується осіб, які самі приїхали до Польщі на лікування. Треба зазначити, що лікування 120 поранених українців, які прилетіли до Польщі завдяки МЗС, оплатив польський уряд. Крім Варшави, поранені потрапили і до Познані, Катовиць та Кракова.
«Можна було б перерахувати дуже багато прізвищ осіб, які нам допомагали, але всіх не запам’ятаєш. Треба чесно сказати, що більшість із нас прилетіла сюди не лише без візи, але й без паспорта. Саме тому я дуже вдячний польському урядові, що тут я міг лікуватися, а також різним організаціям, церкві та простим людям за допомогу. Знаю, що багато людей нами переймалося, і вони стали мені друзями на все життя», – дякує Л. Надіжко. ■
