ДЯДЬКО Сем на Ярмарку!

Павло ЛозаГРОМАДА2008-11-27

{mosimage}

Уже майже століття плакат “uncle sам” (на якому зображений бородатий, сивоволосий літній чоловік із циліндром на голові) аґітує американських хлопців, щоб вступали до “u.s army”, а заклик “i want you” (я хочу тебе) і палець сема, скерований просто на глядача, має до цього мобілізувати. Тепер дядечко сем, споглядаючи з ярмаркової афіші із серйозним лицем та тризубом на циліндрі, свого пальця скерував до української мо-лоді у польщі, а та його послухала і 15 листопада приїхала на “молодіжний ярмарок”, якому вже 32 роки!

Сила мобілізуючого “пальця” стягнула до Ґданська не тільки молодь, а також і “ветеранів”, які пам’ятають мистецьку боротьбу із хвилюванням, коли самі виступали на ярмарковій сцені. Однак жест Сема не сподобався генеральному консулу України в Ґданську Олександрові Медовнику – він показав, що володіє англійською мовою, але “любить і буде говорити українською”.

Зазначив теж факт, що в Україні, в українській літературі та історії є багато героїв та символів, а на ґданському ярмарку молодь особливо повинна про це пам’ятати, використовувати це культурне надбання, бо перед війною у самому Ґданську діяло біля 20 українських організацій. Бандера, Шевченко, український “самурай” козак Мамай, чи може ще хтось інший буде за рік символом цього заходу? Минулого року на плакаті був намальований “поїзд” – символ, пов’язаний з історією українців. Чому тепер звернулися до американських символів? Вислів “Uncle Sам” взявся від скорочення U.S. (United States). Можливо, задум молодих, хоч альтернативний, однак правильний, при чому U.S. треба записати кирилицею і буде скорочення У.С. (Україна Самостійна)!
Публіку привітала Єлисавета Кремінська – голова місцевого відділу ОУП, побажала усім “доброї забави”. Не підвів також о. митрат Йосип Улицький, якого молодь, видно, дуже любить: “Юзьо є ОК! Завжди приходить”, – почув від когось.
Ґурово ілавецький трикутник першим почав стягувати на паркет прибулих гостей. “Мамай” – переможець минулорічних “Ярмаркових дебютів”, дівочий квартет “Обрій”, “Білий Берег” – це аматорські ансамблі, які виконують українські народні пісні у власній обробці та поєднують їх з естрадною музикою і роком. Хтось сказав, що це такий малий “Музичний фестиваль ліцеїстів з Ґурова”. Видно, що найактивнішим з них стає “Білий Берег”, якого можна було побачити вже на концертах на Підляшші і в Ждині, а невдовзі має з’явитися й платівка. Саме їхній виступ завершив першу частину концерту.
Організатори – ґданський гурток ОУП та Союз української незалежної молоді, поділили імпрезу на два концерти: “Ярмарок вічно молодий” та “Фінальний концерт”. Цього року студенти з Ґданська придумали скетчі, які представляли між виступами чергових ансамблів. Але скетчі – це коротка форма, а не справжнє кабаре. Як розповідав один із колишніх учасників ярмарків, “колись виступ ярмаркових кабаре починався ще перед входом на сцену”. Тепер не буває вже таких ситуацій, яка трапилася кабаре з Ґурова Ілавецького: вони переодягнені (в гумових чоботах, мохері, фланелі) з реквізитами в руках (лопатами і тачкою) входили до НОТу (де колись відбувалися ярмарки), а директор, переляканий, що сталася аварія, вже на порозі їх запитав, чи вони “гідравліки, які прийшли відремонтувати батарею”. Не знати, де ділися ці кабаре.
Другу частину розпочав виступ “Булочок” – “сім’ї словом сильної”, а радше голосом! Чотири сестри з Битова постійно співають на ярмарках, а на їхніх концертах завжди присутній батько – автор деяких пісень. Як противага фольк роковим обробкам виступила львівська команда “Оратанія” – це позитивний рок, часом навіть панк, а для глядача їхнє шоу виглядає, як танець звірів у дитячих тапочках. Їхній “power” передався публіці, а вокаліст це помітив і сказав, що “тут краща публіка, ніж на концертах в Україні”.
Як завжди, сильно репрезентована була Ольштинщина. Цього року її представляли “Тhe Ukrainian Folk” та “Беркут”. Перший – це ніщо інше, як відомий усім “Рух”. Зв’язався він мистецьким аґентством і разом з польськими та ірландськими фольк групами творить проект “Фолькові ритми світу”. Треба було поміняти назву, бо “Рух” асоціюється слухачам не з українською музикою, а радше з “кіоском Ruchu”, як пояснював басист ансамблю Мирон Мацьопа. “Беркут” співає в одній з пісень “серце манить”, але насправді вже не так сильно, як це було на початку їхньої діяльності. Хоча під час виступу на ярмарку “Беркут” то злітав як птах, то вдаряв, як палиця міліціонерів.
І знову на противагу фольк гуртам з’явилася альтернатива у вигляді солідного, рокового звучання у виконанні “Файно” зі Львова. Одначе не всі, хто хотів, могли побачити їхній концерт. Виявилося, що клуб “Жак”, де вже кілька років відбувається захід, став занадто малим. Приїхало понад півтисячі молоді і не всі зразу могли увійти в клуб. Дві студентки з Варшави на Ярмарок приїхали вперше, але чи приїдуть наступного року? Вистояли біля трьох годин перед входом, щоб встигнути на “After Party”, заплановане на першу годину. Нічну забаву розпочав ґданський “Хутір”. Звичайно, “хлопаки і Маrcella” тримають рівень і не підводять. Хто ще не кайфував після “Хутора”, на закінчення встигнув побачити “Білий Берег”.
Дядечко Сем мобілізував усіх відвідати “ХХХІІ Молодіжний ярмарок”, а після його закінчення пальцем вказував вихід з клубу, де ця імпреза відбулася мабуть востаннє. А може цим жестом Дядечко Сем хотів сказати: “Вас багато, саме про таку мобілізацію мені йшлося! Ви ОК!”.

“Наше слово” №48, 30 листопада 2008 року {moscomment}

Поділитися:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*