(пл) ■ ПОДІЇ ■ №43, 2013-10-27
Завершився відбірковий тур до Чемпіонату світу з футболу 2014, що відбудеться в Бразилії. Збірна України увійшла до раунду плей-офф, у якому зіграє два матчі з Францією.
Якщо говорити про сам відбір, то жовто-блакитні, як називають українських футболістів, зіграли в ньому 10 матчів, серед них два з Польщею.
Для поляків вирішальним став другий матч з українцями, який пройшов 9 жовтня у Харкові. Тільки перемога в ньому залишала польським гравцям шанси на продовження боротьби за путівку на чемпіонат світу. Разом з тим, збірній України успішний виступ у Харкові практично забезпечив друге місце в групі, що ґарантує вихід до раунду плей-офф. Саме цей поєдинок викликав чи не найбільше зацікавлення серед уболівальників обох країн.
Над Віслою українські вболівальники зібралися на спільний перегляд матчу в пабах, домівках-світлицях чи хатах.
У Варшаві українські вболівальники згуртувалися в одному зі столичних клубів. І здається, всі присутні, крім барменів та охоронців, уболівали за Україну.
«Туди навіть польські вболівальники не заглядали, бо вже з вулиці бачили, що більшість з нас у футболках збірної України та з українськими прапорами. А навіть якщо б зайшли, то їх не було б чути», – сказав один з українців. Перемогу жовто-блакитних святкувало там близько 150 людей.
У Ґданську також матч дивилися спільно в пабі. Проте тут, на відміну від Варшави, вболівальники були вже поділені, оскільки матч дивилися українці та поляки. Звичайно, вони сиділи на окремих поверхах. «Усе гаразд! Поляки стали до свого гімну, а ми заспівали гімн України. Було спокійно, а боротьба відбувалася на спортивному майданчику в телевізорі, а не між уболівальниками перед пабом», – сміється Аркадій Путько. У Ґданську українську команду підтримувало близько 40 осіб у пабі, що відомий трансляціями спортивних подій та українським пивом.
У Кракові близько 40 осіб вирішило дивитися матч в одному з барів. «І практично кожен, хто тоді дивився його, вболівав за Україну», – ділиться враженнями Андрій Костик.
Крім того, спільно дивитися матч домовлялися в домівках. Так було, зокрема, у Кошаліні та Щецині.
