Павло ЛозаУКРАЇНА№6, 2018-02-11

«Кінець співпраці істориків!», «Закликаю до об’єктивності і діалогу!», «Чи треба нам нагадувати про концтабір у польському Явожно?» Це деякі реакції українських політиків після того, як польські парламентарі схвалили зміну до закону про Інститут національної пам’яті (ІНП).

Після того, як уночі 1 лютого Сенат Польщі ухвалив закон, який вводить штраф або покарання у вигляді тюремного ув’язнення терміном до трьох років, зокрема, за «заперечення злочинів бандерівських націоналістів», президент України Петро Порошенко висловив занепокоєння таким рішенням.
«Історична правда вимагає відвертої розмови та діалогу, а не заборон. Оцінки, які містяться у цьому рішенні, є абсолютно необ’єктивними та категорично неприйнятними», – написав на своєму Фейсбуці і Твіттері глава України. Президент підкреслив, що обом сторонам треба насамперед пам’ятати про спільні перемоги і боротьбу проти тоталітарних режимів, а також про те, що жодне політичне рішення не може замінити історичну правду. «Закликаю Польщу до об’єктивності та діалогу! Тільки разом переможемо!», – підкреслив П. Порошенко.
«Стурбованість законом» висловили й дипломати Міністерства закордонних справ України. «Категорично не сприймаємо чергову спробу нав’язати однобічне трактування історичних подій, у т.ч. некоректного використання в офіційному документі Республіки Польща назви частини території сучасної України», – написано у повідомленні українського відомства.
Сам голова МЗС України Павло Клімкін, який теж наполягає на діалозі, на своєму Твіттері написав, що введення поняття «злочини українських націоналістів» на правовому рівні лише зміцнює односторонні стереотипи і провокує відповідь. «Ідея визнання деяких країн злочинцем нікуди не веде», – вважає голова МЗС .
Закон також викликав реакцію у Верховній Раді. Голова парламентського комітету в закордонних справах Ганна Гопко заявила, що, політизуючи історію, Польща шкодить власним інтересам.
«Чи треба нам нагадувати про концтабір у польському Явожно? Чи потрібно нам, українцям, укотре нагадати полякам про операцію „Вісла” чи „Ризький” договір? Чи треба згадувати час, коли Варшава разом з Москвою ділила Україну і, як наслідок, сама втрачала державність чи ставала жертвою поділу?», – запитувала на Фейсбуці Г. Гопко.
Інший депутат Верховної Ради від Радикальної партії, Ігор Мосійчук, запропонував парламенту й урядові прийняти законодавчі ініціативи, які, як він підкреслив, «стануть перешкодою для польського шовінізму». Депутат вказав на потребу засудження «окупації Польщею Західної України», «політики пацифікації на окупованих територіях» та «етнічної чистки українців у рамках Акції „Вісла”», – перечислює політик у Фейсбуці.
Поки що заяву у справі написали співголови депутатської групи зі зв’язків з Польщею, які звертаються в документі до президента Польщі Анджея Дуди з закликом накласти вето на закон.
У тому, що зараз жодного діалогу не буде, переконаний Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП), який першим прореаґував на рішення депутатів Сейму РП. Українець на своєму Фейсбуці зазначив, що ухвалений в Польщі закон небезпечний не для України, а для самої Польщі. Він підкреслив, що таке рішення ставить у польсько-українському діалозі велику «жирну крапку». «Жодних спроб діалогу більше не буде. На територію Польщі історикам і журналістам тепер просто небезпечно приїжджати – як у Білорусь або Російську Федерацію», – читаємо на Фейсбуці В. В’ятровича. На думку історика, новий Закон про ІНП спрямований, у першу чергу, на українців, які проживають нині у Польщі. ■

Схожі статті