Чи молоді українці залишаться у Польщі?

Павло ЛозаУКРАЇНА-ПОЛЬЩА№46, 2017-11-12

«Я би хотів, щоб українські студенти після закінчення навчання в Польщі не поверталися в Україну і не виїжджали на Захід. У іншому випадку матимемо проблему», – говорить Ґжеґож Токарський, директор рекрутингового аґентства «Adecco Poland», один з експертів ініціативи «Ukrainian Student’s Weekend», яка 22 жовтня відбулася у Варшаві.

<strong>Віктор Ющенко і Петро Тима серед студентів.</strong> Фото автора статті
Віктор Ющенко і Петро Тима серед студентів. Фото автора статті

У проекті «SUP. Ukrainian Student’s Weekend», організованому Асоціацією українських студентів у Польщі за підтримки Польсько-української господарчої палати і Посольства України в Польщі, взяло участь понад 200 українських студентів. У рамках заходу молоді українці, які тепер навчаються у вишах Вроцлава, Ґданська, Варшави, Любліна та Кракова, мали можливість обговорити питання бізнесу, інновацій, політики і спорту. Як зазначив організатор форуму, головна мета заходу – допомога молодим українцям адаптуватись у Польщі. «Це найважливіший захід, організований нашою асоціацією, – говорить голова оргкомітету конференції, член SUP Петро Кочерган. – Наше завдання ми бачимо в тому, щоб забезпечити можливість контактів між українськими студентами, які хочуть працювати в Польщі, і допомогти їм з професійних міркувань. Ми запросили фахівців з кадрових компаній, які радять, куди йти працювати, що треба для цього зробити, як написати CV».
Асоціація українських студентів у Польщі об’єднує українських студентів, які тут навчаються. Її головне завдання – забезпечити постійний науковий, соціальний і професійний розвиток української молоді, а також її активну інтеґрацію з польським суспільством задля довготермінових добросусідських відносин.
Спеціальним гостем «Ukrainian Student’s Weekend» був колишній президент України Віктор Ющенко. Лідер Помаранчевої революції пояснив, чому кожний студент у Польщі одночасно є дипломатом своєї країни і чому важливо, щоб молодь дбала про покращення українського іміджу за кордоном. Екс-президент говорив і про те, чим студенти повинні гордитись, як позиціонувати Україну й українців у глобальному аспекті. В. Ющенко закликав молодих українців після навчання повернутись в Україну, щоб позитивно змінювати свою державу. Натомість голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима розповів присутнім про історію українських студентських організацій у Польщі і про свій погляд на розвиток громадських організацій та їхню співпрацю з молоддю.
Багато учасників проекту дізнались про можливість працевлаштування, стажу та професійної практики в Польщі і за кордоном, про що говорив Ґжеґож Токарський, директор компанії «Adecco Poland». Компанія є частиною найбільшого у світі аґентства зайнятості «Adecco Grup», яке працює у шістдесяти країнах і працевлаштовує сотні тисяч працівників. У Польщі на даний момент ця фірма зосереджується на питанні зростання якості працевлаштування іноземців.
Ми запитали Ґ. Токарського про шанси молодих українців на польському ринку праці.

Павло Лоза: Чи польська економіка розраховує на українську молодь, яка тепер навчається в Польщі?
Ґжеґож Токарський: На жаль, ми не будемо для цих молодих людей привабливим ринком праці, якщо самі про це не подбаємо. Адже мінімальна зарплата в Польщі давно не приваблює людей, котрі хочуть тут працювати. Крім праці, ми мусимо забезпечити житло новоприбулим працівникам і відчутно підтримати їх принаймні в перші місяці. Це мінімум того, що ми повинні зробити для українців, щоб вони залишались у нас якнайдовше. Польські працедавці мусять також переконати молодих українців, які навчаються в Польщі, у тому, що варто заінвестувати в усі стажування і професійну практику.

Але працедавці за стажування не хочуть платити.
Саме це мусить змінитися. Нині ми опинились у такій ситуації, що в Польщі немає рук до праці. Пенсійна реформа забрала цього року з польського ринку праці майже 400 тис. людей. Тому іноземні працівники – це єдина можливість далі розвивати нашу державу, вводити інновації, а часом навіть зберегти функціонування підприємства. Сьогодні є фірми, які вже не мають кого прийняти на роботу, отож не можуть реалізувати замовлень, через що стають перед загрозою банкрутства. На жаль, ще не всі працедавці зрозуміли, що зарплати працівників повинні рости. Без цього нічого не зробимо.
Перед Польсько-українською господарчою палатою та Асоціацією українських студентів у Польщі – багато праці.

Чому польські працедавці вважають, що «людині зі сходу» можна заплатити менше?
На щастя, це міняється. Статистичні дані Міністерства сім’ї, праці та соціальної політики (Ministerstwo Rodziny, Pracy i Polityki Społecznej) виразно показують, що останнім часом 2,3 млн. іноземців в’їхало до Польщі завдяки спрощеній процедурі. Це доказ того, що працедавці перестають вважати українців дешевою робочою силою. Часи, коли можна було заплатити кількасот злотих за роботу, вже минули. Зарплата мусить бути на рівні 2,2 тис. злотих нетто (крім премій). Інакше ніхто не буде працювати. Коли йдеться про зарплати, вони будуть зростати. Якщо ж ні, українці виїжджатимуть, наприклад, до сусідньої Німеччини. Ринок відразу реаґує на такі явища, тому останнім часом спостерігаємо в Польщі підвищення середньої зарплати. Вона тепер на рівні 4,5 тис. зл. брутто.

Ви згадали про Німеччину, яка хотіла відкрити свій ринок для українців.
Так. Уряд Німеччини нещодавно заявив, що треба притягати до себе українських студентів. Німці хочуть заохотити українців безкоштовним навчанням. І вони будуть інвестувати в українську молодь, бо сьогодні мають у Німеччині понад 1 мільйон робочих місць. Тому докладатимуть усіх зусиль, щоб притягнути до себе не тільки українців, а й білорусів, грузинів і молдаван. Ми помітили теж, що німецькі фірми організовують у Польщі навчання німецької мови для українців. Громадяни України, які працюють у нас нині, через якийсь час виїдуть до нашого сусіда. Таким чином німці отримають від нас кваліфікованого працівника. Ми так само зауважили, що деякі українці, котрі приїхали до Польщі, мають кілька адрес польських працедавців і можуть вибирати, де їм вигідніше працювати.
Мене засмучує, що працедавці не хочуть допомагати українцям у леґалізації побуту і працевлаштуванні. Бувають випадки, що як тільки польський працедавець помітить, що кандидат є іноземцем, відмовляється приймати його на роботу. Про це говорять і студенти з України, які навчаються в Польщі. Це велика помилка працедавців. Вони мусять зрозуміти, що у зв’язку з демографічними процесами і тим, що відбувається на ринку праці, не буде іншого шляху, як приймати на роботу працівників-імміґрантів. Мене потішили слова віце-прем’єра Польщі Матеуша Моравецького, який нещодавно зазначив, що працівники-імміґранти разом з поляками будують нашу державу, з чим теж згідні професійні асоціації. Може, врешті зміниться підхід деяких працедавців до проблеми леґалізації побуту іноземних працівників. Адже працедавець може навіть сам сісти з кандидатом і заповнити всі необхідні документи. Це займає лише кількадесят хвилин.

Деякі українські студенти, які сьогодні навчаються в Польщі, відразу після закінчення навчання повернуться в Україну, а деякі ще будуть набиратись професійного досвіду в Польщі. Є теж студенти, які хочуть поїхати в західні країни ЄС. Які напрямки, на Ваш погляд, вони будуть обирати?
Я би хотів, щоб українські студенти після закінчення навчання в Польщі не поверталися в Україну і не виїжджали на Захід. У іншому випадку будемо мати проблему. Дані Головного статистичного управління (GUS) показують, що, попри Брексіт, поляки не повертаються з Англії, а навпаки – й далі виїжджають. Чергова хвиля громадян Польщі 2016 р. виїхала до Великобританії, Німеччини та Голландії. Це страхіття. Якби не українці, Польща сьогодні була б у набагато гіршій економічній ситуації. Але свідомість українців теж змінюється. Вони знають, що потрібні нам. Тому їхні фінансові вимоги зростають. Тепер ці люди мають багато знайомих і членів сім’ї у Польщі, об’єднуються у групи на соціальних мережах. Є загроза, що вони теж обиратимуть західні ринки праці. Але є ще й інше явище. До Польщі і Чеської Республіки приїжджають іспанці, португальці, італійці. Причиною є високий рівень безробіття серед молодих людей у цих країнах, який сягає 40%. Ми стали свідками того, як міняється ринок праці в ЄС. Зростає так само бажання до еміґрації. Молоді люди просто їдуть туди, де є робота. Нічого в цьому дивного немає, і ми як працедавці мусимо до цього звикати.

Дехто говорить, що студентові треба зосередитися на навчанні, а щойно потім шукати роботу.
Я думаю інакше. Після навчання вже запізно починати пошук роботи. У віці 23–24 роки запізно набирати професійного досвіду. У нас протягом років був натиск, що головне – здобути вищу освіту. Це помилка. Частина людей зовсім не повинна навіть починати навчання в університеті чи інших вищих навчальних закладах, а вибирати технікуми або професійні училища. Нам потрібні фахівці, а не наступні соціологи. На жаль, мало хто проводить дослідження ринку праці під кутом потрібних професій. Польські виші часто приймають студентів з України, які обирають у нас гуманітарні напрямки. Здається, вони теж не матимуть праці за фахом. Така політика є хибною. Тому молоді українці вже під час навчання повинні шукати в Польщі працю або місце для стажування. Це буде з користю для всіх – і працівників, і працедавців. ■

Коментарі

  1. „На жаль, ще не всі працедавці зрозуміли, що зарплати працівників повинні рости. Без цього нічого не зробимо.” – на одному рівні з оплатою праці я б ще поставив величезним кроком вперед максимальне спрощення отримання Карти Побиту: отримав податковий номер NIP7, за якою сплачуєш податки – отримуй карту. І не 3-6-9 місяців розглядів, а за тиждень

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*