Наталя Кравчук ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ №20, 2017-05-14
Журнал «Лемківщина» (ч.1 весняне), що його випускає Організація оборони Лемківщини (ООЛ) в Америці, з великою старанністю підійшов до підготовки матеріалів, присвячених болісній для нас річниці – 70-літтю Акції «Вісла». Оксана Маковець у вірші пригадує людей, які в гарних селах, садибах і хатах уміли господарювати. Та ворожим рішенням прийшов страшний сорок сьомий… і осталась тільки криниця, яка стоїть мов спомин і свідок тамтих днів. Такий настрій несе теж вірш «Мовчать Бескиди» Василя Шлянти. «Сорок сьомий. Акція „Вісла”. Гріх в Карпатах…/ Плачуть села. В огню й крові Лемківщина».
Горезвісна Акція «Вісла» – це ще одна трагічна сторінка багатостраждальної історії українського народу. – Плани цієї операції польська влада почала виробляти ще 1946 р., відразу після припинення переселення українців в УРСР, – пише Святослав Левицький. Тут автор наводить цитату зі звіту генерала Стефана Моссора міністрові оборони. «…Українці, які уникнули виселення, створюють небезпеку ірреденти в майбутньому». Цей лист був написаний в лютому 1947 р. ще за життя Свєрчевського.
Про хід операції та причини нелюдського вигнання розповідають історики Микола Литвин і Валентин Мороз. Вони пригадують теж депортаційні акції українського населення в радянську Україну. – Був план, сформульований наприкінці весни 1944 р., щоб провести новий кордон, що захопив би реґіон довкола Холма. Хрущов намагався переконати Сталіна у створенні Холмської області в складі УРСР. Він посилався на той факт, що більшість населення реґіону – українці, котрих постійно переслідували поляки. Організовано референдуми, численні петиції місцевих українців до Києва і Москви стосовно приєднання Холмщини до УРСР. Однак такий план у Москві не схвалили, – каже М. Литвин. Чотири етапи переселенсько-депортаційних акцій у 1944 – 1951 рр. захопили понад 700 тисяч українців.
«Реваншистські сили хочуть виправдати операцію „Вісла”». Чому так відбувається, в інтерв’ю Укрінформу розповів голова ОУП Петро Тима. Журнал «Лемківщина», щоб наблизити його думки ширшому читачеві, матеріал цей передрукував.
Натомість в англомовній частині видання поміщено статтю історика Євгена Місила про виселення українців у радянську Україну і на «відзискані землі» (1944 – 1947).
У пам’ять жертв депортаційних акцій ІІІ Відділ ООЛ провів у Пассейку (Нью-Джерзі) «Жалібну академію». Доповідь виголосив д-р Аскольд Лозинський з Українського конґресового комітету Америки.
На обкладинці гарно оформленого журналу розміщено історичну світлину, що зображує празник у лемківському селі Липівці (ґміна Яслиська Сяніцького повіту), яке існувало до 1945 р. Село моєї баби. ■
