Богумила Бревка: Я горджуся своїм українством

Степан МігусГРОМАДА№33, 2017-08-13

Солтис вармінського Буквалду – серед найуспішніших

Українка Богумила Бревка, солтис підольштинського Буквалда, опинилась у першій п’ятірці «успішних жінок на Вармії і Мазурах». До конкурсу зголисило її Товариство друзів села Буквалда, яке може похвалитися неабиякою історією.

<strong> Богумила Бревка (зліва) з сім’єю</strong>. Фото з архіву родини Бревків
Богумила Бревка (зліва) з сім’єю. Фото з архіву родини Бревків

Крім пані Богумили, серед успішних жінок є також Тереза Коцбах, директор госпіцію в Ольштині; Йоанна Вареха, журналістка реґіонального телебачення Ольштин; Малґожата Офєрська, голова місцевої групи дій «Вармінський закуток у Доброму Місті», який уже понад десять років активно співпрацює з Костополем в Україні, та біотехнолог Моніка Качмарек.
Пані Богумила не любить про себе багато говорити, хоч для української громади Ольштина і польської громади Буквалда й околиць робить багато добрих справ на громадських засадах. Разом з чоловіком Петром, доньками Ольгою, Юлією та Емілією живе на хуторії біля Буквалда. З ними проживає також батько п. Богумили Микола Черепаняк. У вічність відійшли вже її мати і батьки чоловіка. На хліб для сім’ї заробляє як керівник студентського гуртожитку в університетському Кортові.
Солтисом вармінського Буквалда п. Богумила стала вісім років тому. Нині сміється, що найбільш незадоволені її перемогою були чоловіки, особливо попередник. У вармінській традиції, подібно як і в українській, місце жінки було на кухні та при дитячій колисці.
Село Буквалд видається дуже охайним. Але з перших днів солтисування українки Богумили виявилося, що в ньому – «непочатий край роботи». Вона провела опитування: чого хочуть мешканці. Молоді захотіли кращого сполучення з відлеглим за кільканадцять кілометрів Ольштином, що створювало їм шанс на роботу й на розваги, а не лише просиджування на автобусній зупинці (або коло крамниці) з пляшкою пива чи вина. Пані Богумила подбала і про дітей. Ожила сільська світлиця, де відбуваються творчі майстер-класи танцю, співу та гри на інструментах. Мешканці і навіть недовірливий колишній солтис допомагали впорядковувати село та місцевий пляж. Нині воно охайне і привабливе. Значно активнішими стали жінки, які улаштовують при кожній нагоді зустрічі, заради чого самі печуть солодке і приготовляють каву, організовують обжинки з плетінням вінків тощо.

Нині мешканці зайнялися справою відновлення старої архітектурної пам’ятки – зруйнованого костелу. З ініціативи п. Богумили постав комітет порятунку святині. Відбуваються різноманітні акції, щоб знайти гроші на її відновлення. Самоврядна воєводська і повітова влада або рідна ґміна Дивіти, спостерігаючи за цією активністю, теж намагається допомагати. Є всі шанси, що храм буде відновлено. Покращали дороги. На заклик солтиса мешканці беруть до рук лопати, тачки, граблі і впорядковують їх узбіччя, не говорячи вже про свої подвір’я. Українка разом з мешканцями, греко-католицькою парафією в Ольштині, організовує в селі День родини. Українці і поляки зустрічаються, разом співають і моляться.
Солтис Богумила Бревка відкрито говорить, що вона українського роду, хоч, як зізнається, раніше її батькам доводилось приховувати своє походження. Хоч самі вдома з нею розмовляли українською, проте забороняли їй навіть на подвір’ї говорити рідною мовою. Тепер сусіди і все оточення знає, якого роду-племені сім’я Бревків. Уся родина є членом парафіяльної спільноти греко-католицької церкви в Ольштині. Вони не приховують, що величезний вплив на це мали батьки подружжя Бревків. Черепаняки, родичі Богумили, намагалися спочатку берегти дочку перед атаками  за українство, проте Бревки завжди публічно підкреслювали своє походження.
Пані Богумила жартома згадує, що покійний батько чоловіка Емільян у Каролеві навіть штахети огорожі малював блакитним і жовтим кольорами. Про батька, який уже відійшов у вічність, у сім’ї згадують як про великого українського патріота. Навіть дуже хворий відважився поїхати на Євромайдан до Києва, хоч не міг без милиць ходити. Поїхав і повернувся, розказуючи дітям та онукам про героїчну боротьбу  молодих українців. Доньки п. Богумили беруть активну участь у всіх українських заходах, вони є членами творчих українських колективів «Сузір’ячко» і «Сузір’я», навчаються української мови, ходять реґулярно у рідний храм. За те їх поважають і свої, і чужі. ■

(Visited 76 times, 1 visits today)

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*