Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №47, 2016-11-20
Безпосередній зв’язок поляків з іноземцями 2016 р. найчастіше стосувався українців. Над Віслою їх сприймають доволі позитивно, хоч і з помітними нюансами.
Це показує дослідження, яке нещодавно виконав центр «Ipsos» на замовлення Міжнародної організації у справах міґрації. Ключовим у підході до всіх іноземців є власне прямий контакт. Коли він появляється, то ставлення до гостей переходить на більш позитивні реєстри. Однак лише 28% поляків має такий досвід. Більшість формує це ставлення на основі зовнішніх чинників, у тому числі медіа-повідомлень чи досвіду близьких. Наскільки виразною є різниця між особистим і «переданим» досвідом, показують результати дослідження, зокрема щодо ринку праці. Тільки 2% поляків, які знають іноземців, було би проти виконання ними фізичної роботи на будівництві. Значно критичнішими є респонденти, які не мають прямих зв’язків з іноземцями. Тут противників є вже 15%. Питання праці показує ще одну обставину. Іноземний робітник на будівництві, у сільському господарстві або як продавець у крамниці в більшості респондентів властиво не викликає спротиву. Рішучим він стає, однак, тоді, коли іноземець мав би бути вчителем, юристом чи службовцем, зокрема державним. Проти останнього варіанту виступає близько 70% респондентів, при чому нема різниці, чи люди мали прямий зв’язок з іноземцем, чи ні.
Щодо українців, то опитувані відзначали, що найчастіше зустрічаються з ними в місці проживання і на роботі (по 54%), а також у школі (24%). На запитання про культурну близькість ствердну відповідь дали 51% опитаних. Тут найближчими до себе поляки оцінили мешканців Західної Європи (67%) та американців і канадців (52%). Варто зауважити, що поляки найбільш культурно віддаленими вважають арабів, причому лише 3% мали з ними прямий контакт. У випадку українців переконання в культурній спорідненості призводить до цього, що тільки 5% респондентів рішуче переконані, що східні сусіди можуть становити загрозу державній безпеці Польщі.
Проведення подібного дослідження торік дозволяє так само констатувати, що на подібному рівні залишилося ставлення до українців як можливих членів власної сім’ї. Дещо виросла готовність приймати українців у колі близьких друзів, сусідів та колеґ з праці. Тут знову випливає справа безпосереднього зв’язку. Нічого проти українських колеґ на роботі не матиме 76% опитаних, які мали безпосередні контакти з іноземцями. Але відкритість зменшується до 60%, якщо зв’язку не було. У цій категорії респондентів відкритість на українця як члена сім’ї декларує 43% опитаних і вже 58% тих, які безпосередньо зустрічалися з іноземцями. Водночас араба у своїй сім’ї без опору бачить лише 1% респондентів, без огляду на досвід у відносинах.
Чергові запитання показують, що поляки радше обережно ставляться до іноземців. Близько 2/3 респондентів говорять про хвилювання у зв’язку з напливом іноземців, без огляду на наявність чи брак контакту. При тому будь-яких хвилювань позбавлені тільки 5% опитаних. І знову важливий фактор, – іноземців найбільше побоюються ті, що не мають безпосереднього досвіду спілкування з ними, а інформації отримують з мас-медіа та від інших осіб. Крім того, 6 на 10 респондентів переконані, що іноземці є загрозою для Польщі. Дещо більше як 80% опитаних вважає, що міґранти загрожують безпеці держави, а кожен третій вважає, що становлять загрозу для місцевого ринку праці. Більш-менш кожен п’ятий респондент переконаний, що наявність людей непольської національності загрожує традиційній місцевій релігії, культурі та звичаям. Лише 9% учасників дослідження сказали, що іноземці позитивно впливають на польське суспільство і збагачують його культуру. Минулого року такий погляд підтримувало значно більше, бо 21% респондентів.
Автори дослідження зауважують, що більшість респондентів значно переоцінює кількість іноземців у державі. Усе це дозволяє констатувати факт, що представників інших народів поляки сприймають переважно крізь свою уяву. А її формують мас-медіа, яким, як відомо, частіше залежить на сенсаційності, глядацьких рейтинґах та емоціях. На основі дослідження видно так само, що позитивного відношення слід радше очікувати в основному від прямих міжлюдських контактів. ■
