Анна Вінницька ■ ГРОМАДА ■ №30, 2017-07-23
Понад 140 жінок з кошалінського та слупського деканатів УГКЦ наприкінці червня взяло участь у щорічному з’їзді жінок у Білому Борі. Вибір місця не випадковий – 14 років тому перший з’їзд жінок відбувся саме в Білому Борі, а цього року білобірська парафія відзначатиме ювілей – 60-ліття існування.
Від початку свого існування білобірська парафія займає визначне місце в історії всієї Греко-католицької церкви у Польщі. Деякі прочани кожного року долають сотні кілометрів, щоб помолитися перед іконою Богородиці «Мати скитальців» і відчути неповторний дух молитовної та національної єдності, притаманний саме білобірським щорічним празникам. Тому 2007 р. вроцлавсько-ґданський владика Володимир підніс парафіяльну церкву до гідності санктуарію, тобто відпустового місця. Феномен білобірської парафії саме у паломництві – у цьому переконаний о. митрат Йосиф Улицький, парох ґданської парафії, який очолив з’їзд жінок. Білий Бір, Корчмин, Ярослав та св. Гора Явір – це Марійні санктуарії в Польщі, які кожного року притягають тисячі прочан (про Марійні санктуарії в Україні і в Польщі говорила у доповіді «Суть паломництва до чудотворних ікон Богородиці» с. Меланія Кузьо). Саме завдяки таким місцям, а також кожній парафії зокрема, українська громада вистояла і сьогодні відзначає 70-ті роковини Акції «Вісла».
З’їзд жінок має в основному богословський та молитовний характер і розбуджує велике зацікавлення. Місцеві жінки організовуються в групи і разом зі своїми парохами приїжджають до окремих місць та активно включаються у працю з’їзду. На цей раз дискусія виринула після доповіді о. Ярослава Романа «Зображення Богородиці в іконі». Жінки, зокрема, питали про ікону Матері Божої Неустанної Помочі, яка є спільною для східної та західної традиції.
Відкриттям для мене, а також зібраних жінок, був той факт, що ікону Пресвятої Богородиці Замилування створила молодь під час літніх іконописних майстер-класів у Мендзибожі неподалік Білого Бору, які організував саме отець Я. Роман. Цю ікону 2013 р. подаровано предстоятелю УГКЦ блаженнійшому Святославу під час його перебування в Білому Борі з нагоди святкування 1025-ліття Хрещення Русі-України. Потім своїм декретом глава УГКЦ іменував ікону «Надією молоді». «Згадуючи роковини трагедії насильницького виселення українців у Польщі з їхніх історичних земель і зважаючи на авторство цієї святині, надаю їй назву «Надія молоді»», – написав предстоятель Церкви у своєму декреті. Ікону 2015 р. передано до новозбудованого греко-католицького храму Різдва Пресвятої Богородиці в Ірпені. «Нехай перед цією іконою лунає безперервна молитва за наш український народ і рідну церкву. Нехай вона буде джерелом благодаті Духа Святого для всіх молільників, які припадатимуть перед нею», – сказав тоді блаженнійший Святослав.
Третя доповідь мала вже сучасний характер і мовилося в ній про кібернасильство. Яніна Цьосек з Молодіжного осередку соціотерапії у Вєжхові в доповіді «Кібернасильство, ризиковна поведінка молоді і батьківський контроль» говорила про небезпеки Інтернету. Господарями з’їзду були місцевий парох отець Маріуш Дмитерко та сотрудник, отець Павло Почекайло разом з місцевою громадою, яка спекла також солодке. ■
