Анна Вінницька ■ ПОДІЇ ■ 2010-05-27
Спаплюжена пропам’ятна таблиця жертвам акції “Вісла”, пошкоджений пам’ятник та хрест, спалений вінок, порозбивані лампадки… Дехто намагається марґіналізувати такі акти вандалізму, мовляв, це робота хуліганів. Але чи це насправді так? Про польсько-українські взаємини досить просто говорити у Варшаві, оскільки співрозмовники намагаються дотримуватися політичної коректності, однак набагато важче – у Перемишлі, Вроцлаві чи хоча б у Лігниці, де також оперативними є кресові середовища. Тому подібні акти вандалізму для одних є грубим порушенням їхніх громадянських прав, натомість для інших – звичайним актом вандалізму, яких багато.
У “НС” згадувалося вже про спаплюження напередодні Великодня пропам’ятної таблиці жертвам акції “Вісла”, встановленої на стіні греко -католицької катедри у Вроцлаві. Вандали зафарбували розміщений на таблиці двомовний напис: “Депортованим в Акції Вісла у 1947 р.” Про це повідомлено вроцлавську поліцію, владу міста та місцеві ЗМІ (29 березня ц.р.). На жаль, досі не вдалося затримати винуватців. Слідство в цій справі веде Комісаріат поліції Вроцлав-Старе місто. Представник поліції у справах преси Каміл Ринкевич повідомив, що зараз ведуться оперативно-розшукові заходи, метою яких є вияснення обставин пошкодження цієї таблиці та встановлення й затримання винуватців пошкодження.
Що у Вроцлаві був учинений саме акт вандалізму, не сумнівається Вроцлавсько-Ґданський єпископ кир Володимир Ющак. В оприлюдненій заяві він повідомив, що “інцидент у Вроцлаві вписується в антиукраїнську кампанію, що вже протягом певного часу проводиться в Польщі, метою якої є знищення добрих польсько-українських відносин”. Адже подібних актів вандалізму було багато. У травні м.р., правдоподібно під час латинського Великодня, хтось зруйнував пам’ятник та осквернив хрест на горі Хрищатій, що в Підкарпатському воєвідстві. Бетонний хрест був встановлений на місці загибелі поранених і хворих вояків УПА та медичного персоналу. Відповідно до повідомлення ОУП про скоєння злочину районна прокуратура в Сяноці розпочала слідство, проте пізніше його анулювала. У серпні м.р., напередодні Дня незалежності України, знищено пам’ятник на військовому цвинтарі в Пикуличах біля Перемишля, де спочивають українські вояки, які загинули в боротьбі за незалежність України в період 1918-1921 рр. Винуватців пошкодження пам’ятника також не знайдено.
До згаданого вище слід додати необ’єктивні та ворожі щодо українців виступи в мас -медіа, в тому числі – в інтернеті, які також є причиною антиукраїнських атак. Минулого року польські ЗМІ широко обговорювали велосипедний рейд української молоді до німецького Мюнхена слідами провідника ОУН Степана Бандери – рейд мав проходити і через територію Польщі. Цього року говорилося про присвоєння провідникові ОУН С. Бандері звання Героя України. Звичайно, подібні дискусії не велися в дусі толерантності, а навпаки – ворожості та цькування. ОУП ще минулого року, складаючи повідомлення про скоєння злочину на горі Хрищатій, поінформувало прокуратуру про сповнені ненависті висловлювання в інтернеті, які закликають та підбурюють до скоєння злочину (кваліфікація злочину згідно зі ст. 255 КК). Це аж ніяк не сприяє добрим відносинам між Україною та Польщею.
Тому 15 квітня ОУП звернулося з офіційним листом до директора Департаменту контролю скарг та заяв МВСіА Данути Ґловацької-Мазур, у якому висловлює свої застереження щодо висвітлення департаментом знищення пам’ятника на військовому цвинтарі в Пикуличах. У листі також говориться про брак реакції слідчих органів щодо висловлювань в інтернеті, які заохочують до скоєння злочинів на національному тлі. ОУП закликає департамент до того, щоб він зацікавився “збільшуванням кількості висловлювань щодо української громади, просякнутих ксенофобією та ненавистю, особливо на дискусійних інтернет -форумах”. На думку ОУП, такі ворожі висловлювання та необ’єктивні передачі на тему польсько-українських взаємин, які з’являються в електронних ЗМІ (у тому числі – громадських) спричиняються до появи актів аґресії щодо пам’ятних місць української меншини. Як приклад подано факт спаплюження пропам’ятної таблиці жертвам акції “Вісла”, розміщеної на стіні греко католицької катедри у Вроцлаві.
“Ми побоюємося, що подібні витівки доведуть до погіршення двосторонніх взаємин. У результаті, наслідки цього відчуватимуть не тільки українці Польщі, (…) але також і поляки в Україні, оскільки крайніх сил, які чинять опір добрим відносинам між поляками та українцями, не бракує як у Польщі, так і в Україні”, – написав у заяві кир Володимир Ющак. На жаль, цих неґативних явищ польські владні структури не хочуть помічати. У нотатці щодо безпеки національних та етнічних меншин у Польщі, яку підготувала Група моніторинґу расизму та ксенофобії Департаменту контролю скарг і заяв МВСіА, не поміщено інформації про зруйнування пам’ятника на горі Хрищатій. Також не називаються пройняті ксенофобією та ненавистю висловлювання, розміщені в інтернеті. Промах це чи, може, легковажне ставлення владних структур до українців? Тому голова ОУП Петро Тима звернувся до керівника Департаменту віросповідань і національних меншин у МВСіА Добеслава Жеменевського з питанням, яке становище займає МВСіА у зв’язку зі збільшуванням кількості висловлювань щодо української громади, просякнутих ксенофобією та ненавистю, особливо в громадських ЗМІ. Бо ж МВСіА повинно протидіяти таким тенденціям. Українська громада обурена цими явно антиукраїнськими актами вандалізму. Крім того, такі акти вандалізму та висловлювання в середовищі самих українців створюють атмосферу загрози та залякування – відчуття, притаманні в минулі часи, а ми живемо в демократичній державі…
“Наше слово” №20, 16 травня 2010 року
