Ігор Горків ■ ГРОМАДА ■ №44, 2017-10-29
«Йшлося про те, щоб показати, що не всі послуговуються мовою ненависті щодо українців у Польщі», – говорить Анна Домбровська, голова товариства «Homo Faber», одна з учасниць акції «листівка». На її погляд, більшість поляків не знає нікого з членів ОУП і не має змоги висловити нам свою думку про спільне минуле. Звідти ідея такого додатку до загальнопольського видання.
Цього року наприкінці квітня з ініціативи Об’єднання українців у Польщі і Почесного комітету громадських відзначень Акції «Вісла» до одного з випусків щоденника «Газета виборча» додано поштову листівку. З одного боку на ній напис «AKCJA WISŁA» і карта Польщі, на якій крапками позначені місця, з яких виселено українців і в які поселено, а з другого боку була подана адреса перемишльських структур ОУП. Отже всі, хто хотів, могли щось нам написати. Ішлося також про те, щоб люди, які дізнаються вперше про Акцію «Вісла», доклали навіть невелике зусилля до відзначення цих роковин. Щоб донести свою думку до нас, треба було, як мінімум, купити поштову марку. «Читання листівок було цікавим досвідом, а написаний зміст на них показує, що ця акція була потрібна», – коментує подію студентка Дарія Пульковська, яка спільно з групою волонтерів адресувала конверти «у відповідь».
«Акційні» листівки надходили на адресу ОУП у Перемишлі до липня. До першої половини травня з пошти майже кожного дня треба було забирати по кількадесят посилок. Загалом – це понад тисячу листівок, на яких переважно були позитивні повідомлення. Зворотні адреси подали 472 адресанти. Кожному, хто написав домашню адресу, надіслано листа і дві поштові картки з інформацією про Акцію «Вісла».
Звідки до нас писали? З усієї Польщі. Найбільше листівок надійшло з Варшави. Крім того, з Ольштина, Ласка, Познані, Тарнова, Доброго Міста, Щеціна, Богатині, Валідроґ і багато-багато інших, а також з Великобританії та Італії. «Писали люди, сповнені емпатії, котрі, з одного боку, хотіли дізнатися більше про Акцію «Вісла», а водночас дехто з них з великим зрозумінням нашого горя розказав про горе своїх польських рідних», – ділиться враженнями Анна Філь після прочитання листівок. Дехто просив вибачення за минуле. Багато хто писав про потребу примирення і спільне майбутнє. «Найбільше мене вразило позитивно те, що ми не самі», – згадує Тетяна Наконечна. Вона підкреслює, що важливо було переконатись, що є чимало осіб, які солідаризуються з нами. Цікаво, що дехто після отримання нашого листа відгукнувся вдруге і запропонував, наприклад, організування виставки про Акцію «Вісла» у польському середовищі в Римі.
Серед усіх листівок 41 була неґативна або образлива. Тут поміщені побажання вивезти нас у Сибір або на Донбас, згадано й цивілізаційний стрибок, яким була для нас Акція «Вісла» тощо. Зрештою, кожному легко здогадатися, що тут адресанти писали, що виселення було добром для всіх. На жаль, ці «герої» пера не подали свого прізвища й адреси. А шкода, бо можна було б запитати їх: оскільки Акція «Вісла» була благом, то чи такого самого «добра» бажають своїм батькам, дітям і знайомим. Проте в загальній масі, на думку Т. Наконечної, такі «вітання» не справляли жодного враження.
Невдовзі частина листівок після сканування буде доступна в Інтернеті, на фейсбуковій сторінці Народного дому https://web.facebook.com/narodnyj.dim/
