Ігор ГорківПОДІЇ№4, 2013-01-27

Перша частина заголовка – це номер у реєстрі архітектурних пам’яток Підкарпатського воєвідства, який отримав 13 липня 2010 р. Колишній греко-католицький храм у селі Вишатичах на Перемищині. Друга – це абревіатура назви Товариства покращення міста (пол. Towarzystwo Ulepszania Miasta), яке діє в Перемишлі та його околиці. Доля 2011 р. звела разом вишатицьку церкву і ТПМ.

Церква у Вишатичах під час ремонту даху, листопад 2012 р. Фото з архіву ТПМ
Церква у Вишатичах під час ремонту даху, листопад 2012 р. Фото з архіву ТПМ

Цегляну церкву Преображення Господнього споруджено 1936 р. на місці попередньої, дерев’яної, зруйнованої під час І Світової війни. Використання її згідно з призначенням припинилося 1947 р. У період ПНР (пол. PRL) святиня належала державі – була складом мінеральних добрив. З кожним роком виглядала щораз гірше. Врешті хтось забив вікна дошками, щоб зловмисники не заходили всередину і не нищили храму.
ТПМ утворено 2002 р., коли група людей з Перемишля вирішила, що варто мати вплив на дійсність довкола себе та поборотися з деяким абсурдом у міському просторі. Організація за час свого існування займалася, наприклад, збиранням коштів на ремонт надгробків у Перемишлі, розмальовуванням дитячої лікарні, боротьбою за велосипедні доріжки. Якийсь час тому підкарпатський реставратор архітектурних пам’яток (ПРАП) Ґражина Стояк звернулася до організації з запитанням: чи не бажає товариство зайнятися храмом, який опинився перед загрозою будівельної катастрофи. Товариство почало клопотання, щоб храм перейшов у його власність. Укладено 20-річний план використання святині. Після необхідних перевірок церква на 20 років поміняла власника. Із застереженням: якщо ТПМ буде нищити храм або влаштує в ньому розважальний заклад (наприклад, дискотеку), то він повернеться в руки держави.
Від моменту прийняття церкви у власність товариство виконало конструкторську експертизу, створило проект адаптації об’єкту і розпочало перший етап робіт для відновлення будівлі. Від ПРАП отримали 100% коштів, потрібних на ремонт даху. Встигли теж й виконати відповідні роботи, завдяки чому дощова вода вже не ллється всередину, нема тепер загрози завалення споруди. «Храм буде відновлений зі збереженням його форми і всього, що дотривало до нашого часу», – розказує Ліля Каліновська, член правління ТПМ.
Ще до моменту передання святині організація повинна була вирішити, яким чином церква буде використовуватися в майбутньому.
– Ми задумувалися, як вона може функціонувати, як її оживити, як спонукати людей приїхати до неї і хоча б подивитися, – продовжує Л. Каліновська. – Спершу ми думали про культурну діяльність, однак дійшли до висновку, що людям з Перемишля не буде цікаво їхати у Вишатичі на концерт.

Тоді виникла інша ідея. Церква – це сакральне місце, немовби частина неба на землі. Тому члени товариства вирішили «наблизити» людям це фізичне, видиме небо. І так почали зосереджуватися на ідеї влаштування астрономічної обсерваторії. Однак після консультації зі спеціалістами виявилося, що Вишатичі не є відповідним місцем – тут сильне світло, а для цього потрібний темніший район. Тоді їм порадили: зробіть планетарій. Однак, як каже Л. Каліновська, цю ідею відклали на далеке майбутнє:
– Ми ще не знаємо, які є технічні вимоги, але надіємося, що зможемо цей задум реалізувати. Поки що довкола церкви хочемо утворити відповідно обладнаний парк науки і знань на зразок краківського парку Лема. Сюди могла би приїжджати молодь. Це має бути приязне, відкрите місце, де могли б відбуватися, наприклад, уроки математики чи фізики. Це принаймні частково повернуло б сюди життя, – каже вона.
ТПМ хоче, щоб втручання у сакральний світ було можливо якнайменшим.
– Ми дуже серйозно ставимося до таких питань. Це місце, яке колись було населене не поляками, а українцями. Церква – це видимий знак цього. Вона водночас символ смутку – бо нічого не збереглося. Ми своїми діями не хочемо нікого образити чи порушити святість місця. Тому, якщо будуть якісь зауваження, що наші дії неадекватні, то зробимо все, щоб їх урахувати, – пояснюють нам у ТПМ.
Попри те, що каже член правління ТПМ, в цьому реґіоні надалі відчутна напруга, коли йдеться про подібні справи. Однак до згаданої вище ініціативи місцева влада й мешканці поставилися прихильно. Допомагають теж упорядковувати територію навколо церкви.
Нині організація шукає грошей для фінансування дальших робіт. Найближчим часом хоче відновити купол (існує небезпека, що сильний вітер може його зірвати) та забезпечити вітражі у вікнах. У ТПМ кажуть, що знадобляться не лише будівельні матеріали, а й слова підтримки.
На запитання, чи товариство відкрило би нам двері вишатицької церкви, якби українці хотіли організувати прощу до неї або реґулярно там молитися, Л. Каліновська відповідає: «Так, звісно. Це ваше місце. Ми зосереджуємо свої сили на рятуванні цього храму. В усіх наших планах, пов’язаних з церквою, передбачено, що її двері будуть відкриті».

Поділитися:

Категорії : Події

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*