Михайло ПритулаЛЕМКІВСКА СТОРІНКА№31, 2018-08-05

Думаю, що кожен з нас пригадує собі той момент, коли вперше почув про «Лемківську ватру». Нераз бувало, що спогади друзів і знайомих про одну «ватру» привели нас на наступну.

Фото Миколи Піпки
Фото Миколи Піпки

У моєму випадку так було в 2009 р., коли я вперше приїхав зі своїми батьками на ждинську «ватру». Хоч було це майже 10 років назад, я пам’ятаю, що тема «ватри» була пов’язана з видатним поетом з Лемківщини, якого, думаю, ми всі добре знаємо, а саме – Богданом-Ігорем Антоничем. Я пам’ятаю також, що на сцені виступало тоді чимало колективів, серед яких «Булочки» з Битова і «Джазова Фіра» з України. Перша зустріч з «ватрою» засіяла в мені своєрідну любов до цього місця. Так склалося, що я кожного року знаходив для себе на святі щось нове й цікаве, а з часом приєднався до команди організаторів цього заходу.

Не хочу, однак, писати лише про свої ватрові спогади про далеке минуле, адже цьогорічна «ватра» теж була досить цікавою і,  у певній мірі, особливою не лише для мене, але й для моїх співрозмовників, серед яких була і Марія Шумада (родом з Перемишля), яка зараз навчається у Вроцлаві. На думку Марії, цьогорічна «ватра» була хорошою нагодою потанцювати під звук пісень гуртів «Надія» і «The Ukrainian Folk».

Звичайно, «ватра» була для неї і доброю нагодою до спілкування з друзями. На її думку, цікавим також був конкурс на найкращу пару, який відбувся у суботу. Краківській студентці Марії Назарович (родом з Любичі-Королівської) дуже сподобались елементи лемківського весілля, а також вечірні і нічні концерти.

Декілька років існує на «ватрі» Літературне шатро, у якому цього року можна було зустріти Павла Смоленського, автора книги-репортажу «Syrop z piołunu – wygnani z Akcji Wisła». Ця зустріч дуже збагатила її учасників.

Я думаю, що «Лемківська ватра» у Ждині йде в доброму напрямку. Число учасників щороку збільшується. Варто також згадати, що цього року на святі була хороша погода, хоч напередодні й падав сильний дощ.

Тепер з нетерпінням будемо чекати на наступну, уже 37-у «Лемківську ватру» у Ждині. Однак, це не означає, що треба покинути Лемківщину на весь рік, адже відвідувати рідні гори можна при нагоді й інших заходів або просто з любові до Лемківщини.

Поділитися:

Категорії : Лемки

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*