Адам Вєвюрка ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ №31, 2014-08-03
В Ждини 18–20 липця, як што року, загоріла «Лемківска ватра». Лемки з різних стран приїхали, штоби хоц през тоти три дни пробудити Лемківщину і засвідчити, што Акція «Вісла» іх не знищила. Однак тото свідоцтво віддалятся в серцях ватрян. Поколіня, памятаючи 1947 рік, штораз менше має сил, штоби бути на «ватрі». Іх спогади про зло Акції «Вісла» штораз частіше живе лем там, де вигнаня іх шмарило.
Кожна «ватра» має свою специфіку, є інакша. Але думам, што 32-га була виняткова. Була чудова сонечна погода без дощу, або дойчу. Хоц дощ має в свідомости тих, хто їде на «ватру», своє почесне місце, тому в наплечниках та автах мусит бути переддощеве обутя і одяг. Воно стало якби способом презентації краси медже дівчатами. Тото підкреслили сами кандидатки в часі виборів «Місс Лемковини 2014».
«Ватра» була виняткова, бо сумна. В атмосфері жертв Майдану і теперішньої ситуації на Донбасі. Вшитких ватрян ціж засумувала вістка про зостриленя през терористів малезійского літака. Люде задумувалися, чи може тото пробудит нарешті світ до векшої активности. На «ватрі» мало можна було видіти людей з України. Дуже ансамблів відкликало приїзд. А ті, які були, відкрито казали, што то є війна російско-українска. Дух війни і пролятой крові України часто був на 32-й «ватрі». На сцені підкресляно той тяжкий час, вказувано, што там, де падают кулі, на Луганщині і в Донецку, живут ціж лемки. Отже 32-га «Лемківска ватра» в Ждини не хотіла бути чужа на терпіня України.
«Ватра» проходила під гаслом «То є та єдина під небом Твоя земля». Почесний патронат приняли Міністерство культури і національної спадщини РП та Міністерство культури України. Старостом «ватри» був, як штороку, Петро Чухта – від років заслужена особа для «ватри» та Ждині. Як сам повідат, «ватра» то його дитина. В ґаздуваню допомагав внук і член головної президії мещканец Ждини – Петро Васуля. «Пане Петре Чухто, ватряне і не лем они, жичут Вам міцного здоровя», – таки можна було почути голоси на той «ватрі».
Неформально, бо без розпаліня, «ватра» почалася о 12 годині в пятницю програмом для діти, молоді, родини. Тоді почалися: XX Лемківска спартакіада, VII «Ватрочка» та традицийни ватряни конкурси: різаня дров, доїня корови, найміцнійша рука. О 14 годині мало місце урочисте розпаліня «ватри», потім виступали: «Ручай» – молодіжний ансамбль, який діє в Горлицях, «Горицвіт» – танцювальний ансамбль Комплексу шкіл з українською мовою навчання ім. Б.-І. Антонича з Лігниці, «Лемчатко» – дитячий релігійно-фольклорний гурт з Калуша, «Роса» – вокальний ансамбль з Устя-Руского, «Яворина» – лемківский хоровий колектив з Дрогобича, Марія Мачошко – народна співачка з Пряшова, «Студенька» – народний фольклорно-етнографічний ансамбль пісні і танцю з Калуша, «Карпатянин» ансамбль пісні і танцю з Пряшова, Ярослава Декалюк – співачка народних україньских і лемківских пісен з Тернополя, «Розтока» – лемківский народний ансамбль з Рудной.
Медже виступами проходив дитячий конкурс рецитації і співу, котрий викликав вельке зацікавліня зо страни діти.
В лемківскій хижи відбувся концерт у виконанні гостей зі Словаччини, присвячений 200-літю з дня народженя Тараса Шевченка. А на головній сцені виступали: «Дикі бджоли» – вокальний ансамбль Комплексу шкіл з українскою мовою навчаня ім. Б.-І. Антонича з Лігниці, «Кычера» – лемківский ансамбль пісні і танцю з Лігниці, який презентував обряд «Лемківскы вечіркы. Федоры», та «Високий замок» – інструментальний ансамбль зо Львова.
Барз міцно запамятав ся концерт, посвячений памяті героїв Небесной сотні та жертв воєнних дій на сході України. Тут ми почули пісні та промову Софії Федини, котру закінчила вспільна спонтанна молитва ватрян, а дальше було пусканя лампадів. То вшитко одбило ся при пісні, дарі лемків для Майдану: «Пливе кача по Тисині». Скоріше був виступ вокального ансамблю українского ліцею ім. М. Шашкевича з Перемишля «Крайка», який піснями почав той сумний, але як чудовий, спонтанний і не до кінця вирежисерований концерт.
На ватряних нічних концертах гостили «Cлов’яни» – фольк-гурт з Кракова, «Триставісім» – рок-гурт з Ужгорода, «The Вйо» – рок-гурт з Києва, «Лемко-тауер» – фольк-група зо Стшелец-Краєньских, «Надія» – гурт з Лешна-Вижнього, «Los Colorados» – рок-фольк-група з Тернополя.
Крім згаданих ансамблів, виступали: «Гарнасє» – ґуральский народний ансамбль з Сухого (Польща), «Зоря» – вокальний ансамбль з Устя-Горлицкого, «Аркан» – танцювальний ансамбль з Перемишля, «Словінки» – фольклорний ансамбль зо Словінок (Словаччина), ансамбль Дому культури в Руским Керестурі (Сербія), вокальний ансамбль з Хорватії, «Галицькі візерунки» – танцювальний ансамбль з Чорткова (Україна), «Словіночка» – дитячий ансамбль зо Словінок (Словаччина), «Святків’янки» – фольклорний ансамбль зо Святковой-Малой, «Лемківский перстеник» – дитячий фольклорний ансамбль з Гладишова, Марія Хомова і Оксана Гаромова – солістки з Ряшова (Словаччина), «Файна ферайна» – фольковий вокальний ансамбль зо Шпротави.
Барз цікави були вистави: вистава малярства Штефана Телепа та вистава документів з архіву Об’єднаня лемків. Крім того, ватряне поза сценом могли скористати з програми «Поетично-літературной сієсти і не лем», де були: Презентація рідких видавництв, яки публікуют книжки на лемківски теми, «Короснянска Русь» Себастяна Дубєль-Дмитришина (авторске спітканя), «Дії польского війска в південно-східній Польщи в тайних рапортах чехословацкого вивяду» – популярно-науковий виклад д-ра габ. Богдана Гальчака, «На кранцях Лемковини. Одрехова – забута історія» – авторске спітканя з Дам’яном Новаком, яке провадив Роберт Банькож, з циклю «Знани люде» Ян Тшупек провадив бесіду «Никифор», присвячену житю і творчости видатного лемківского маляря Епіфанія Дровняка. Був тіж виклад про творчіст Никифора і американьской (вродженой в Україні) авторки аванґардових фільмів Маї Дерен (Елеонори Деренковской). Проєкцію фільмів Маї Дерен, виклад Шимона Бойка, награний під час отвертих викладів в Академії мистецтв в Кракові, провадит Ґжеґожа Штвєртня. «Dzieje Łemków. Od średniowiecza do czasów współczesnych» – презентацію книжки Богдана Гальчака. «Національна тотожніст лемків, а русинізм» – дебату Богдана Гальчака і Григорія Трохановского». Лемківска вежа Айфля» – спітканя з о. Артуром Грабаном, Оксаном Грабан, Данилом Горощаком і Петром Криницким, присвячене активній діяльности Стоваришиня «Лемко Тавер» і безпрецедентной публікації «Малого Прінца» лемківском мовом.
Але найвекшом фреквенційом публіки тішилися вибори «Місс Лемковини 2014». По барз емоційній презентації Місс Лемковини і Місс Публіки стала Юстина Ротко. Віримо, што през рік ватряний гідно з красом п. Юстина буде носила тоту корону.
На «ватрі» памятано ціж про річниці – Талергофа і 20-ту смерті п. Ярослава Полянского.
До історії прошла 32-га «Лемківска ватра», хоц її оген живе в нас до наступного року. І то є краса «ватри», што гашеньом огня не гасит нашого прагніня чути ся лемком, лем дає сили, штоби, хоц далеко від Ждини, памятати, ким ся є. Лем штоби в Україні був спокій, а оген «ватри» заз буде ніс з усміхом красу лемківской культури по цілим світі. ■
