Ігор Горків, член Головної управи Об’єднання українців у Польщі, ПеремишльПОГЛЯДИ№46, 2017-11-12

Частіші атаки на українців, хвиля ненависті в Інтернеті, незрозумілі оцінки, наприклад, перемишльського судді, який вважає заклик на місцевому порталі кинути коктейлі Молотова до «шашкевичівки» не закликом до злочину, а лише елементом полеміки. Останні місяці показують, що політична погода не надто сприятлива, а прояснення не видно.

Дискредитація
Перемишль можна взяти за модель того, що може відбуватися в інших реґіонах. А може статись так, що будуть відбуватися спроби дискредитування членів громади, які не приховують своєї національності. Недавно реґіональний портал «Supernowości24» подав, що почесний консул України в Перемишлі Олександр Бачик був таємним співпрацівником Служби безпеки. «Шокуючий» матеріал подано в такий спосіб, що можна було легко здогадатись, що щось тут не так. Ряшівське відділення Інституту національної пам’яті (ІНП) після опублікування документів щодо «співпраці» не подає згаданому порталі детальнішої інформації, а журналіст ніби отримав пораду звернутися про інформацію до О. Бачика. Тут варто додати, що фото почесного консула, яким проілюстровано матеріал, підписане словами перемишльського історика Анджея Запаловського: «Aleksander Baczyk nie jest bynajmniej jedynym obywatelem polskim pochodzenia ukraińskiego, który współpracował z komunistycznymi władzami» («Олександр Бачик це не єдиний польський громадянин українського походження, який співпрацював з комуністичною владою» – ред.). Кілька місяців раніше один відомий в реґіоні правий діяч з Перемишля на своєму фейсбуці опублікував фотографії, як будівельні машини іншого українця скидають будматеріали на полі. Цей діяч закликав ідентифікувати власника машин (хоч назву фірми було добре видно на фото) і донести в поліцію, бо створюється нелеґальне сміттєзвалище. Перемишльський правий Інтернет закипів, бо українець вчиняє злочин. А правда така, що підприємець скидав матеріали на приватну ділянку і має на це всі необхідні дозволи (робить це не з 2017 року).

Спроба розколу
Безсумнівно, комусь залежить, щоб такими низькими, як подані вище, спробами дискредитації розколювати нашу громаду. Бо якщо відомі українці з чітко визначеною національною орієнтацією – це колишні «ТВ» або теперішні спеціалісти від творення нелеґальних сміттєзвалищ, то не варто себе ідентифікувати з цією громадою та її організаціями. Краще стати осторонь. Мабуть, саме така логіка за цим приховується. Зрештою, відомі перемишльські польські «патріотичні» діячі заявляють, що позиція ОУП – це марґінес, а більшість українців думає по-іншому і не помічає в Перемишлі поганих тенденцій, натомість антиукраїнські дії – це вигадка діячів ОУП.

Обережно
Ситуація, котра склалася з фондом «Відкритий діалог», ясно показує, що в пошуках партнерів треба бути надзвичайно обережним. До Народного дому в Перемишлі кожного місяця навідуються люди, які представляють різні «патріотичні» ініціативи, гарно оперують національною риторикою. Найбільш промовистий випадок мав місце на початку цього року. Представник товариства журналістів України, яке на папері заявляє, що підтримує реформи в Україні, засуджує політику Росії, хоче підтримувати українців у Польщі (патріотизм ллється, як вода з водопроводу), надсилає готовий договір про партнерство. Після перевірки виявляється, що в Україні ніхто про таке товариство не чув, а про його представників і поготів. Якими були б наслідки підписання договору з таємничим кандидатом на партнера, перемишльське ОУП вирішило не перевіряти.

Найближчим часом
Цього року пикулицьку процесію в Перемишлі, на яку торік напали місцеві радикали, приїхав висвітлювати російський телеканал «Звєзда» – один з рупорів кремлівської пропаґанди. Як то кажуть, світ тісний, настільки тісний, що російські пропаґандисти навідуються до невеликого міста. Найближчим часом варто стримувати емоції, особливо при всяких «шокуючих» повідомленнях про нашу громаду. Варто задуматися над тим, хто й чому про це пише або говорить, яке джерело інформації. Спеціалісти від брехні придумають все, що тільки захочуть: і те, що є правдоподібним, і звичайну нісенітницю (наприклад повідомлення, що до львівського порту припливли кораблі НАТО). Можемо бути впевнені, що така брехня буде. Головне, не стати для неї добрим ґрунтом або носієм. Варто мати на увазі, що в добі інформаційної війни ніхто з нас не стоїть осторонь. ■

Поділитися:

Категорії : Bez kategorii