Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №50, 2016-12-11
Президент України Петро Порошенко перебував 2 грудня з офіційним візитом у Польщі, де зустрівся не лише з першими особами держави, але також з представниками української громади.
Зустріч з українською громадою
Візит українського президента відбувся на запрошення президента Польщі і був приурочений 25-й річниці визнання Польщею незалежності України. Під час візиту Петро Порошенко зустрівся зі своїм польським колеґою Анджеєм Дудою, розмовляв також з прем’єр-міністром Беатою Шидло, маршалками Сейму та Сенату РП Мареком Кухцінським і Станіславом Карчевським.
Нагадаймо, що український президент запропонував президентові Польщі спільно відвідати Холм та відкрити там пам’ятник Михайлові Грушевському, який народився в цьому місті. Але за кілька днів до приїзду до Польщі візит до Холма відкликано.
«У зв’язку з непередбачуваними обставинами», – повідомляло Посольство України в Польщі. Саме там була запланована зустріч президента України з представниками української громади в Польщі.
З українською громадою П. Порошенко зустрівся у Варшаві, де український президент взяв участь у церемонії покладення квітів до варшавського пам’ятника Тарасові Шевченку.
Перший голова Об’єднання українців у Польщі Юрій Рейт звернувся з проханням, щоб при нагоді чергових візитів, лідери українських організацій могли зустрітися з керманичем України. Діяч зазначив, що за президентства Леоніда Кравчука, Леоніда Кучми та Віктора Ющенка існувала «традиція таких зустрічей». Діяч віднісся теж до справи вшанування пам’яті тих людей, які боролися за незалежність і соборність України. А саме цього стосується президентський указ підписаний П. Порошенком, щодо проведення заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років.
Тому Ю. Рейт пригадав про присутність у Варшаві близько ста поховань генералів та козаків УНР, які були союзниками поляків у боротьбі з більшовиками, біля яких у минулому молилися президенти Польщі та України Лех Качинський і Віктор Ющенко.
З’являлося теж питання відзначень 70-ї річниці Операції «Вісла», передбачених у квітні наступного року.
«Екс-президенти України і Польщі Леонід Кучма та Александер Квасневський відкрили пам’ятник тим, які згинули в концтаборі в Явожні. Ми сподіваємося, що Ви будете з нами в ці дні весни, коли українська громада буде відзначати цю сумну річницю», – висловив надію Ю. Рейт.
Діяч підкреслив і велике значення різних ініціатив підтримки для України. Тут варто згадати ідею «Свята без тата», у рамках якої понад 1,5 тис. дітей, батьки котрих загинули або постраждали під час АТО, отримують різдвяні пачки, також підтримку людей, які приймають українських сиріт на відпочинок у Польщі, та багато інших проектів, авторами яких є громада.
Президент України запевнив, що українська держава буде представлена на відзначеннях 70-ї річниці депортації українців, та зобов’язав посла України Андрія Дещицю, щоб при нагоді наступного візиту в Польщі була змога зустрітися з «лідерами всіх українських громад у Польщі». П. Порошенко обіцяв, що під час наступного приїзду його спілкування з українською спільнотою буде значно довшим, а сама громада буде могла розраховувати на більшу підтримку України.
Варто тут згадати, що президент Польщі при нагоді закордонних візитів часто зустрічається з місцевою полонією та відвідує місця пам’яті, особливо ті, де спочивають польські герої.
Мілітарна співпраця
«За цей час нам вдалося вибудувати основи взаємовигідного партнерства, ми утвердилися в наших спільних цінностях, зміцнили дружбу і довіру між нашими народами і країнами», – зазначив на прес-конференції у Варшаві П. Порошенко.
«Дуже добре, що ми нарешті говоримо однією мовою з усім світом і називаємо речі своїми іменами, якщо йдеться про військову аґресію зі сторони Російської Федерації. Ми вдячні Польщі за її чітку позицію щодо необхідності продовження санкцій Європейського Союзу проти Росії до того часу, поки не буде відновлено територіальну цілісність України», – продовжував президент, на думку якого, обом сторонам варто розширити потенціал торговельно-економічних відносин, і тому навесні 2017 р. відбудеться засідання Міжурядової комісії з питань економічного співробітництва.
У ході зустрічі української та польської делеґацій під головуванням двох президентів з’ясовано теж декілька інших ключових проблем, зокрема тих, які стосуються безпеки в реґіоні, європейської перспективи України, енергетики та історичних питань.
Одним з ключових результатів переговорів є підписаний між Польщею та Україною договір про співробітництво у сфері оборони. Він створює юридичні підстави для проведення науководослідних робіт для потреб збройних сил, розробки, модернізації, виготовлення та поставки оборонного обладнання, співробітництво у сфері оборонної промисловості, операцій сил спеціального призначення тощо.
«Використовуючи досвід Польщі та України, дійсно можемо збільшити боєздатність», – відмічав А. Дуда, за словами якого, ця співпраця повинна початися відразу.
Важливою теж є підписана декларація у сфері енергетики. За словами П. Порошенка, це дає Україні «позицію енергетичної незалежності» і доступ до європейського ринку газу.
У результаті спільних розмов має теж покращитися ситуація на польсько-українському кордоні. У тому повинна допомогти побудова нових пунктів перетину кордону.
У ЄС без УПА
Під час візиту в Польщі український керманич підкреслив, що дуже цінує допомогу, яку надає польська сторона у процесі реформування України на шляху реалізації європейських та євроатлантичних цілей. А яка може бути ціна дальшої підтримки?
Тут варто пригадати, що за кілька днів до приїзду українського президента до Польщі, польський президент Анджей Дуда зазначав, що «примирення між польським та українським народами треба будувати, спираючись на правду».
«Якщо говорити про стосунки між польським та українським народами, то тут треба шукати порозуміння. Треба висвітлювати історичну правду. Вона дуже часто є важка, але Україна й українці – це не єдиний народ, з яким ми як поляки маємо певні історичні проблеми», – говорив 30 листопада польський президент і навів приклад польсько-німецької співпраці в питанні минулого.
«Це були теж роки дій з боку німецької влади і німецького суспільства, щоб можна було один одному взаємно пробачити, а передусім, щоб поляки пробачили кривди, які їм заподіяно, – зазначав президент, який підкреслив:
– Проблема в тому, щоб у стосунках між Польщею та Україною, які впливають на відносини між польським та українським народами, також такі дії провести».
Можна сказати, що перший крок у цьому напрямку зроблено у Варшаві. Президенти встановили, що хочуть разом вшановувати поляків та українців, які допомагали один одному під час ІІ Світової війни. З’явилася теж ідея покликання Центру польсько-українського діалогу.
Після зустрічей П. Порошенка з головою Польщі та представниками польського парламенту, а також підписання важливих документів, український президент відбув двогодинну розмову з головою партії «Право і справедливість» Ярославом Качинським. Одним з питань, про яке розмовляли політики, було історичне минуле двох країн.
«Презес Качинський підкреслив, що незалежність України і підтримка її прагнень бути в Євросоюзі – це польська рація стану. Але як умову зближення цієї держави з Польщею і Європою презес визнав різке відрізання України від злочинів УПА», – заявила прес-секретар «ПіС» Беата
Мазурек.
Пригадаймо, що 2015 р. президент України підписав у рамках декомунізаційного процесу пакет законів, зокрема «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті», серед яких названо формацію УПА. ■
