Адам ВєвюркаЛЕМКІВСКА СТОРІНКА№31, 2018-08-05

У липці проходив 21 фестиваль «Сьвіт під Кычером». Фестиваль почався галя-концертом в Сьвідниці і мав дві частини концертів на Долишній Сілезії – 9 концертів і в Малопольщи – 2 концерти, і Опольским — 1 концерт. На Долишній Сілезії концерти одбилі ся в Сьвідниці, Хоцянові, Намислові, Лігниці, Волові, Рудной, Злоториї, Замєницях і Лісьцю. В Малопольщи в Сенковій і в Криниці, а в Опоьским в Намислові. В векшости сут то міста, де жиют наши люде, виселени в 1947 р. і іх діти та внуки. На фестивалі виступило понад 300 артистів з Непалю, Колюмбії, Аргентини, Іспанії, Чех, України, Словації, Румунії, Альгєрії, Кипру, Польщи. Директором фестивалю як все бив Юрко Стажиньскі. 21-й фестиваль «Сьвіт під Кычером» не бив лем вказаний концертами. Билі там короводи, анімації улічни, варштати артистични та стрічи інтеґрацийни.

Тогорічний фестиваль перший раз проходив під патроном IOV (The International Organization of Folk Art) – Miжнародной організації штуки людовой. Вступ на вщитки концерти бив безкоштовний. Завдяки прибилих гості з далеких стран люде моглі довідатися, між іншим, о країні Будди од ансамблю Everest Nepal Cultural Group з Непалю. А од ансамбля Arabesque з Альгєрії, што там народився відомий на світі танец брюха та танец канкан. Ансамблі на своїх виступах вказувалі різни культури, мови та релігії. Для нас барз цікаве било, што вказувалі різни гірски культури. Ми моглі видіти, што кожни гори інакше діют на люди. То може і кус видно в нас, колі смотримеся на Бескиди, Бєщади та високи Карпати і як там родилася культура лемків, бойків і гуцулів. Кажди з них інакше смотрілся на гори, бо і інши билі там гори, тому культура іх так оригінальна і богата.

Для мене і, думам, што не лем, барз важни билі наши елементи того фестивалю. Першим бив концерт фестивалю на кермеши в Заменицях. Краса і сила того кермешу-відпусту є в тим што він автентичний, живий від років. Має в собі почесне місце релігійне, яке видно в церкві і святочне веселе по літургії коло церкви. В ничим парафіянам і не лем то не прешкаджат, штоб гідно святкувати свого покровителя св. Івана хрестителя. При тим вшитким є єдніст парохії зі священиком Павлом Березком та єдніст родин і поколінь, яки від років дбают так гарді про свою збудувану церкву. Свято як што року очолів владика Володимир Ющак зі священиками з сусідних парохій. Важне ціж, што на сцені перед галя-концертом «Сьвіт під Кычером» виступила місцева наша молодь і діти – «Сонечка». Вони вказуют од років, яка то жива наша громада. В тій частині ціж крас бив весільний виступ «Ластівочки» з Пшемкова. Виступ тот можна ціж било видіти на тогорічний «ватрі» в Ждини. На виступах в Заменицях видно било сильну підтримку зо страни місцевих влад ґміни Хойнова, на чолі з війтом Анджейом Пижом. Від воєводи Долишньой Сілезії била Юстина Матковська. Знаме, што в тим році є вибори самоурядови та політики будут частіше гостити на наших і не лем святах, штоб себе вказати та пригадати о собі. Так што оціняймо ціли каденції урядників, а не лем останній іх рік влади.

Але війт Пиж гостив не раз на кермешу в Заменицях та, думам, што його присутніст била щира. На галя-концерті вшитким барз ся подабав виступ ансамблів з Рівного з України «Поранна роса» та танцювального «Дружба».

В Криниці ціж таким важним нашим елементом того фестивалю било зложиня квітів на могилі Никифора. Не ма потреби писати ким для нас є Никифор Епіфаній Криницкий. Його житя, образи є як житя, вірши Норвіда.

21-й Фестиваль «Сьвіт під Кычером» минув, прошов до історії. Бив барз веселий, кольоровий, але і мудрий, бо вказав толеранцію релігійну і культурову. А при тим кус пробудив лемків до усміху і відваги, што можна в Польши вийти на вулицю і вказати своє лемківство чи інши елементи нашого народу. На жаль, лем гнеска є штораз веце прикладів, што ми єднак так не повинні робити для свойой безпеки. ■

Поділитися:

Категорії : Лемки

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*