(пл) ■ ПОДІЇ ■ №39, 2015-09-27
Відколи весь Європейський Союз займається питанням: приймати чи не приймати біженців із Сирії та Африки, про Україну, здавалося б, усі забули. Однак у Польщі таки пам’ятають, бо одним з арґументів, щоб не приймати сирійських біженців, є той факт, що Польща вже прийняла сотні людей, котрі втекли з України, і чекає на наступних.
«Маємо вже біженців»
Європа зіткнулася з безпрецедентним припливом міґрантів, якого не було від часів ІІ Світової війни. Перед Польщею та іншими країнами ЄС виникла проблема прийняття до себе біженців із Сирії та Африки. У польському суспільстві ця проблема викликала скрайні емоції. Одним з арґументів проти прийняття сирійських біженців стала кількість прийнятих Польщею імміґрантів з України.
За інформаціями деяких польських ЗМІ, унаслідок подій на Майдані та російської аґресії до Польщі приїхали тисячі українців. Дійсно, з огляду на географічну близькість до України Польща отримала головний «удар». Протягом останніх двох років біженцями в Польщі хотіло стати близько 4 тис. українців. Це і є один з арґументів у дискусії, чому Польща не може приймати сирійців. Але такі арґументи, здається, зараз є «забиванням м’яча у свої ворота», оскільки статистика свідчить проти Польщі. Лише 2014 р. тут документи для отримання статусу біженця склали 2318 українців, натомість такого статусу не отримала жодна особа. Причиною такого стану, за інформацією Управління у справах міґрантів, є той факт, що бойові дії в Україні відбуваються не на усій її території, тому власне Україна сама повинна захистити своїх внутрішніх вимушених переселенців.
«Найближчі сусіди»
Сьогодні Польща активно приймає українців на роботу і навчання. Це факт. Тільки цього року вже близько 22 тис. українців отримало дозвіл на тимчасове перебування в Польщі., 426 осіб – на довгострокове, а 4,5 тис. українців отримало дозвіл на постійне перебування. Однак слова польських політиків про «великий тиск» з боку біженців з України, здається, далекі від реальності. Власне про те, що Польща «відчуває тиск через економічних міґрантів з України», говорив нещодавно міністр закордонних справ Польщі Ґжегож Схетина. Водночас польський президент Анджей Дуда заявив, що ЄС не мусить вчити Польщу солідарності, і в цьому випадку арґументом стала Україна. Наприкінці серпня в інтерв’ю німецькій газеті «Більд» президент заявив, що очікує збільшення кількості біженців з України у зв’язку з продовженням конфлікту на Донбасі: «Поки тривають бойові дії, тисячі українців продовжуватимуть тікати з країни, переважно до Угорщини і Польщі. Ми є найближчими сусідами українців, тож тут вони можуть безпечно почувати себе. Вже є свідчення того, що кілька сотень тисяч українців хочуть втекти до Польщі. Інші європейські держави повинні це врахувати, коли говорять про готовність нести допомогу».
Потребу допомоги українським громадянам польський уряд і президент відчують невдовзі. Управа польсько-українського культурного товариства у Маріуполі пише листа до канцелярії президента, прем’єр-міністра, сенатської і сеймової Комісії у справах зв’язків з поляками за кордоном.
«Ми, поляки з Маріуполя, не маємо підвищених вимог, ми готові працювати на громадських умовах за безпечний дах над головою, а також у разі потреби прибирати вулиці міст нашої історично Батьківщини», – просять про допомогу автори листа.
Кращий міфічний «бандерівець», ніж реальний терорист
Поки польські політики намагалися реаґувати на ситуацію, в суспільстві розгорілася дискусія, яку можна назвати антиміґрантською істерикою.
Найяскравіше це видно в інтернет-мережі. Сьогодні на різних сайтах можна прочитати безліч коментарів, які переважно мають антиміґрантський характер. Такі неґативні настрої, спрямовані проти ісламських імміґрантів, спричинили, що українці вже у меншій мірі є «тими, що приїжджають і забирають у поляків роботу, місце в гуртожитку і стипендії польських студентів». Неґативні коментарі проти українців змінилися на такі: «Краще хай буде той «бандерівець», який уже в нас цивілізувався, ніж мають приїхати ті ісламські терористи».
Отож, чому тепер змінилася оптика і українці стали добрими імміґрантами?
«Польща набагато краще підготована, щоб приймати українців і білорусів, ніж арабів. У нас менші мовні та культурного характеру бар’єри», – питання допомоги коментує в одному з останніх чисел тижневика «Ґазета польська» його головний редактор Томаш Сакевич. «Ми маємо особливий обов’язок підтримати наших побратимів з України, охопленої війною, про яких європейська дипломатія якось призабула», – підсумовує редактор видання.
Ставлення до українських міґрантів змінилося через ситуацію, в якій опинилася Україна, але теж тому, що українці просто тут приїхали, отже поляки самі могли переконатися, що це жодна для них загроза, бо, мовляв, «ми зліплені з одного тіста».
