Катерина Семчук ■ УКРАЇНА ■ №45, 2017-11-05
Верховна Рада України 19 жовтня прийняла в другому читанні проект закону № 6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», ініційований Міністерством охорони здоров’я. Після численних поправок і праць в комітеті, законопроект був дещо змінений та не передбачає співоплати за медичні послуги. Вже 2018 р. зміни стосуватимуться первинної медичної допомоги, а до 2020 р. реформа запрацює повним ходом.
Міністерство охорони здоров’я України дуже пишається тим, що даний проект медреформи фактично означає побудову саме такої системи, як у Польщі, за винятком деяких деталей. Тим часом у Польщі проходять протести молодих лікарів, які оголосили голодування та вимагають від влади збільшення витрат на службу охорони здоров’я, збільшення кількості медичних працівників, обмеження бюрократії та підвищення зарплатні.
Зміни, які принесе реформа, дійсно радикальні. Пропонуємо розглянути і спробувати зрозуміти, які ж основні нововведення у системі охорони здоров’я очікують українців уже з нового року.
1. Нові правила державного фінансування медичної системи. На відміну від Польщі, в Україні фінансування системи охорони здоров’я буде й надалі проводитися з загального податку. Гроші на частину ґарантованих безкоштовних медичних послуг ітимуть із загального державного бюджету. В ухваленому Верховною Радою законі прописано, що в подальшому на медицину витрачатимуть не менше як 5% ВВП. Решту медичних потреб громадян можна буде покрити, придбавши додатковий поліс добровільного медичного страхування в будь-якій страховій компанії. Наступного року витрати на медицину заплановані в розмірі близько 112 млрд. гривень – це 3,4% ВВП. За три роки фінансування медицини обіцяють збільшити на 25 млрд. грн.
2. Доступ до медицини для кожного. Державні фінансові ґарантії надаються незалежно від будь-яких додаткових критеріїв усім громадянам України.
3. «Державний ґарантований пакет» – це той пакет медичних послуг, що оплачуватиметься із загального податку. Це ті медичні послуги та лікарські засоби, які держава зобов’язується оплачувати за наперед установленим єдиним тарифом, який затверджуватиме Кабінет Міністрів України щороку. Із законопроекту № 6327 вилучили всі норми про співоплати. Тож законопроект не передбачає стягнення з громадян жодної плати за необхідну їм медичну допомогу, яка покривається державною програмою медичних ґарантій. Законом ґарантовано, що безкоштовними будуть первинна допомога (сімейні лікарі, терапевти, педіатри); екстрена допомога (різке погіршення стану здоров’я, серцевий напад, інсульт, гострий апендицит, ниркова недостатність, запалення легенів тощо); паліативна допомога (перш за все – адекватне знеболювання). На вторинному і третинному рівнях держава ґарантує 100% оплату медичної допомоги, інших медичних послуг та лікарських засобів, що входять до лікування. За що саме не потрібно платити, буде відомо тільки з 2020 р.
4. У 2018 р. буде створена Національна служба здоров’я (тут важко не провести пряму аналогію з польським головним органом служби охорони здоров’я – Національним фондом здоров’я (NFZ). Це оператор, який контрактуватиме закупівлю медичних послуг та укладатиме договори з медичними закладами і лікарями-ФОП (фізична особа-підприємець). Хто керуватиме службою, яка буде розподіляти основні кошти, вирішуватиме Кабмін.
5. «Гроші йдуть за пацієнтами» – буде створена електронна система E-Health. Національна служба здоров’я введе постатейне кошторисне фінансування, оплату медичним закладам реальних послуг, наданих пацієнтам. У результаті для медичних закладів з’являються стимули підвищувати якість та ставати ефективнішими. Зростає якість і поліпшуються умови надання послуг. Пацієнти йтимуть до лікарень, де якість надання послуг є вищою, тобто гроші міґруватимуть за пацієнтом, а отже – до кращих лікарень. Як наслідок, доходи медичних працівників можуть зрости, але як результат хорошого виконання праці. Звісно, такий підхід може привести до деяких змін: з роками конкуренція і принцип «гроші йдуть за пацієнтом» приведуть до впорядкування мережі медзакладів – малопотужні, погано оснащені і мало завантажені лікарні, у яких просто небезпечно лікуватись, будуть перепрофільовані під реальні потреби населення – на реабілітаційні, діагностичні центри, хоспіси. А деякі лікарні будуть зачинені.
6. Українці матимуть право лікуватися в будь-якому закладі країни, зникне прив’язка людей до лікарень за місцем прописки. З 2018 р. можна буде самому собі обирати лікаря первинної ланки – терапевта, педіатра, сімейного лікаря.
7. Прийнятий законопроект впроваджує первинну ланку медицини (тут так само прослідковується схожість із польською системою охорони здоров’я). Лікарем первинної ланки може бути сімейний лікар, педіатр або терапевт.
8. До лікарів спеціалістів повинен керувати сімейний лікар. Звернення до вузького спеціаліста за направленням сімейного лікаря, педіатра, терапевта, вартість лікування та необхідних медичних засобів відшкодує держава. Буде також низка спеціалістів (наприклад, гінеколог, психіатр тощо), візити до яких будуть оплачені і без направлення сімейного лікаря. Людина, звісно, може звернутись до вузького спеціаліста сама, але в цьому випадку пацієнтові доведеться сплатити повну вартість послуг лікаря і лікування.
9. Лікарні перетворяться на підприємства, які самостійно розподілятимуть кошти. За законом Національна служба здоров’я укладе договори з усіма лікарнями та лікарями. Ці лікарі можуть стати фізичною особоюпідприємцем (ФОП) та відкрити власну практику, а також об’єднуватися з іншими лікарями в практики первинної медичної допомоги, щоб оптимізувати витрати. Так само лікарі первинної медичної допомоги можуть бути найманими працівниками в комунальних закладах первинної медичної допомоги. У цьому випадку лікар домовляється про заробітну плату з адміністрацією закладу, відповідно до кількості пацієнтів, яких він задекларує. При цьому в автономізованих медичних закладах, які стали комунальними підприємствами, тарифні сітки, які тепер діють, не будуть застосовуватися.
10. Посилення ролі громад. Нові ролі центрального уряду і місцевої влади. володітимуть медзакладами, як і раніше, громади. Впорядкуванням мережі лікувальних закладів опікуватиметься місцева влада. Місцеві громади мають вирішити, які з лікарень потрібно підсилити, а які перепрофілювати. Держава тільки виставляє вимоги щодо максимального часу доїзду до лікарні та її мінімального безпечного навантаження (кількість пологів, оперативних втручань).
11. Пільги для сіл. 19 жовтня Верховна Рада також ухвалила у першому читанні президентський законопроект № 7117 (Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування в сільській місцевості). Він передбачає щонайменше 5 мільярдів гривень додаткового фінансування медицини в селах за два роки, зокрема будівництво сучасних амбулаторій, а також забезпечення їх інтернетом. ■
