Степан Мігус ■ ПОДІЇ ■ №44, 2012-10-28
Жовтневий фінал Міжнародних осінніх концертів духовної музики вперше за дванадцять років відбувся поза ґіжицьким греко-католицьким храмом. І все ж він таки залишився в літній столиці Польщі. Ґала-концерт улаштовано першої жовтневої неділі в церкві євангелистсько-ауґсбурзькій на вулиці Ґрюнвальдській.
Саме цей храм, як сказав венґожівський декан о. синкел Дмитро Гарасим, – єдиний, котрий у 1990-ті рр. відповів на «стукання до брами» братів у Христі і на декілька років – до часу побудови греко-католиками власної святині – відкрив для українців Ґіжиччини свої ворота. І цим разом наставник храму о. Кристіан Борковський радо привітав виконавців та публіку, яка вщерть заповнила чимале приміщення святині.
На фінальному концерті виступали дев’ять хорів і гуртів з України, Росії та місцеві: хор Загальноосвітнього комплексу шкіл у Видмінах, Молодіжний хор «Відлуння» церкви Пресвятої Трійці з Дрогобича, хор Державної музичної школи з Ґіжицька, хор «Камертон» Мазурського відділу ОУП, квартет «Lira Amber» з Калінінграда, хор «Модерато» Венґожівського центру культури і промоції, хор церкви Св. Юрія Побідоносця з Яворова (Львівщина), чоловічий хор з Хирова (Львівщина) і насамкінець – мистецька перлина цьогорічних концертів, студентська народна хорова капела «Gaudeamus» з Дрогобича. Всі чекали на постійного учасника ґіжицького духовного свята – на хор священнослужителів Української православної церкви Київського патріархату. Але у той же час відвідував Дубно глава Церкви патріарх Філарет, отож хористи були зобов’язані залишитися вдома…
Вітаючи організаторів та учасників ґала-концерту з мистецьким святом, бурґомістр Ґіжицька Йоланта Пйотровська сказала, що «місто стає столицею духовності». З повною відповідальністю треба заявити, що за дванадцять років Ґіжицько вже нею стало. В майбутньому цей статус треба підтримувати, однак в ситуації щораз скромнішого фінансування як воєвідськими, так й іншими самоврядними структурами, це не є простою справою. Якби не помітна кількість приватних спонсорів, було б зовсім сутужно. Слід шукати, як підкреслив після концерту один зі співрозмовників, нових форм, бо сама ідея інтеґрації може привести до того, що в майбутньому українські виконавці опиняться в меншості. Варто теж задуматися й над активізацією парафіяльних хорів.
Цьогорічне свято духовної музики традиційно не обмежилося ґала-концертом. Артисти виступали чи не в усіх українських храмах Венґожівського, Ґіжицького та Ґолдапського повітів, у кількох латинських костелах. Дійство проходило під патронатом перемисько-варшавського митрополита Івана Мартиняка і вармінсько-мазурського воєводи Маріана Подзевського. Організаторами традиційно були Мазурський відділ ОУП та Венґожівський деканат Перемисько-Варшавської архиєпархії УГКЦ. ■
