Опрацював Ігор Щерба ■ ГРОМАДА ■ №43, 2016-10-23
Усі ознаки на небі і землі вказують на те, що цього року ювілейний, уже 40-й «Молодіжний ярмарок» (JarmaRockFEST) запам’ятається, як знакова подія в істoрії української громади у Польщі.
Такої думки напередодні цього культурно-розважального заходу твердо дотримуються його організатори.
Як одним реченням передати 40 років традиції ґданського ярмаркування?
Спочатку була «Уескатіада», радісна чепурна зустріч у своєму гурті і своїй домівці. Потім ґданська молодь «випливла на широкі простори океану», опинившись у залі Ґданського університету, щоб провести захід – щось на зразок кабаре-рев’ю під назвою «Ярмарок-шоу». А нині маємо вже модерний клич: JarmaRockFEST.
У престижному і дуже модному в Тримісті клубі «В-90» зберуться 18–19 листопада разом завжди молоді духом ветерани майже піввічної «ярмаркової» традиції. Для них готується неповторний і єдиний за всю історію українських починань захід. Усім нам засвітиться у Ґданську JarmaRockFEST!
Колись, у минулі часи, згадуючи ярмарок, на питання «Як було?», ми відповідали «Було фест!». Організатори запрошують до Ґданська і запевняють, що цього року також буде FEST !
___________
Дарія Пеленська, організаторка концерту «JarmaRock Legendy & Orchestra»
До справи відзначення ювілею ми підходимо дуже серйозно, хоч ради цього не будемо занадто міняти дотеперішньої формули заходу.
Як завжди, відбуватимуться у п’ятницю концерти. «Молода муза» – це концерт не лише для нових колективів, цей вечір буде приурочений різноманітній музиці, театрові та іншим формам артистичних виступів. У суботу передбачений концерт зірок («Jarmarock Hulanka») з участю гуртів з Польщі та України. Це стандардні пункти «ярмаркової» програми. На своєрідний бенефіс ми запросили також нашого українського барда Романа Гаврана.
З нагоди 40-річчя ми придумали винятковий і неповторний концерт.
Головним на сцені буде хороший джазовий оркестр. У його виконанні звучатимуть пісні та інші музичні твори в сучасній обробці. Це будуть пісні відомих у нашому середовищі колективів з Польщі та України, які виходили на «ярмаркову» сцену протягом усієї історії заходу.
Вистачить у цьому обширному переліку згадати такі колективи, як ґданські «Білі круки» або щецинські «Чумаки». Однак на сцені повинні бути й інші українські колективи та солісти, які надалі функціонують у нашому середовищі. Їх перелік – у «ярмарковій» програмі.
Саме в цьому задумі полягає неповторність ювілейного концерту. Такої кількості відомих та улюблених артистів, зібраних в одному місці і на одному концерті, ніколи вже не буде!
Цей проект, на мою думку, стане викликом і для виконавців, і для публіки, яка оцінить, чи музичні твори «витримали» випробування часу. Старші глядачі зможуть пригадати собі минуле, а молодші – вперше пізнати надбання минулих років. Таким чином хочемо відсвіжити пам’ять глядачів, але зробити це в новому, більш сучаснішому стилі. Це буде винятковий і неповторний момент ювілейної програми.
Перша зустріч з «ярмарком»
Про це мені складно говорити, бо на «ярмарках», завдяки батькам, я завжди бувала. Батьки брали мене на «ярмарок» відмалечку. Коли я виросла, приходила на «ярмарки» зі своїми друзями. Пам’ятаю, з якою нетерпеливістю ми чекали на ці розважально-культурні заходи, бо тоді зі всієї Польщі з’їжджалися українці, щоб бути тут разом.
Яка різниця у проведенні «ярмарків» колись і сьогодні?
На мою думку, фундаментальні різниці. По-перше, живемо в інші часи, тобто вже не у Польській Народній Республіці.
Концерти відбуваються в іншому місці, та й приготування до них інше. Тепер, перш за все, важливий професіоналізм. Такого великого заходу для тисяч людей не можна провести в приміщеннях домівки, для цього потрібне приміщення з відповідним технічним обладнанням. «Ярмарок» перестав бути виключно «сімейною» українською зустріччю. Серед публіки сьогодні – багато наших друзів та прихильників з польського середовища.
Пропозиція цього року, це щось на зразок відомого німецького фестивалю «Октоберфест»?
Порівняння «ярмарку» з німецьким фестивалем не відповідає дійсності. Наш фестиваль – це не розважальний захід. Зміна назви засвідчує лише про еволюційні зміни «старого ярмарку». По-перше, назвали цей захід ярмарком. Тут у польській та українській мовах маємо контекст базару, де в основному продаються різні товари, де можна почути різноманітну музику, однак це не концерт. Ми хочемо, щоб його назва нагадувала про фестиваль – звідси в його назві ФЕСТ. Це сучасність «іде в руслі подій» нашого довкілля, заохочує глядачів до участі в заході. Це також рекламно-маркетинґовий трюк, тому що чим коротша назва заходу, тим скоріше вона запам’ятовується.
Українська молодь cьогодні
Є різний підхід до українських культурних заходів у Польщі. Для нас, народжених тут, важливим є те, що залишається акуальним із давніших «ярмарків», тобто молоді люди приїжджають до Ґданська, щоб зустрітись, поспілкуватися з високою українською культурою, побути разом. Це позитивне явище ми хочемо зберігати і з тим кличем ідемо до ювілейного «ярмарку».
Українці, які прибули з України, по-іншму підходять до української культури в Польщі, адже вони з нею зустрічалися на щодень. Крім рідних, шукають польських зразків культури, західноєвропейських стандартів у музиці, театрі, мистецтві.
Для нас усіх нині український культурний захід, таким, яким є цей «ярмарок», стає однією з багатьох культурних пропозицій, котрі зустрічаємо у своєму місті чи реґіоні.
Нам при організуванні «ярмарку» треба притягти глядача до себе чимось ориґінальним, щоб Ґданськ став місцем виняткового свята, яке відрізняється від інших фестивалів. Дуже складно придумати нині щось ориґінальне, щоб кожного року люди приїжджали до Ґданська. Тепер глядачі шукають багатогранної пропозиції різних музичних жанрів, театру, перформенсу, мультимедіальних інсталяцій. Просто люди прагнуть чогось ориґінального, що недоступне їм деінде.
___________
Оксана Терефенко, одна з організаторів заходу
Цього року не пропонуватимемо театру, але робимо ставку на альтернативну музику.
Якщо говоримо про жанри, треба назвати джаз і фольклор. Кожний глядач, на мою думку, у п’ятницю знайде для себе щось цікаве. Дуже важливо, щоб на «ярмарок» приїхала не тільки молодь, але і старші. Чекаємо на всіх, хто побував на «ярмарках» від початку їхнього існування. Пропозиція концерту у п’ятницю, надіюсь, буде цікава також і для них.
Цікавим буде і технічне оформлення концерту. Довший час ми співпрацюємо з відомим у Тримісті музичним клубом «В-90». Ювілейний, а також і наступні «ярмарки» будуть реалізовані на високому професійному рівні, тут ідеться про озвучення і світло, а також простір, відведений глядачам, які стають щораз вимогливішими.
Головним задумом організаторів «ярмарку» є те, щоб український культурний захід був кращим від подібних польських проектів. Ми хочемо зламати стереотип, що культурні заходи, які проводять меншини, є гіршими від інших.
Хочемо зробити «ярмарок» нашою візитною карткою, бо нині і польська, і українська публіка може порівняти нашу «ярмаркову» пропозицію з багатьма іншими фестивалями.
Одним словом, усе міняється, однак не міняється, на щастя, дотеперішня атмосфера «ярмарків». Мусимо її зберігати, щоби з таким самим задоволенням приходили до нас не тільки нині молоді люди, але й «колишня молодь», бо «ярмарок» і надалі залишається місцем зустрічі всіх тих, хто молодий духом.
«Ярмаркові» гуляння
Це, за нашими сподіваннями, у клубі «В-90» повинні відбуватися радісні гуляння. Колись на «ярмарку» працювала корчма. Ми хочемо, щоб люди знову почували себе тут так само радісно і безтурботно! У корчмі відбувається братання між близькими і далекими знайомими. Ми дуже хочемо, щоб люди побачили в «ярмарку» фестиваль, де на сцені з’являються професійні колективи не лише з традиційною, але також сучасною музикою і театром.
Дійсно, колись на «ярмарок» запрошували і кабаре. Саме у п’ятницю ми маємо для них місце, але не лише для них, а й для театру, музики з жанру так званої альтернативної. Саме такої різноманітної палітри пропозицій нема на інших українських культурних заходах у Польщі. Хочемо доказати, що серед нас популярний жанр фолькової музики, але є любителі джазу, блюзу, співаної поезії театральних інсталяцій. ■
