Іван Киризюк / З циклу: «ЛЕМКІВСЬКА НИТОЧКА НАДІЙ»

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА В ПОЛЬЩІ2011-01-19

                                               Присвячую ансамблеві «Відимо» з Сянока
                                                                                                Іван Киризюк

№1 ВАЛЬС
Солодкий спомин
По делікатно
Шептаних словах

По поцілунках
На устах
Ти
Вся в обняттях
Була моєю
Грудь
Твоя гаряча
Запахом камелій
Розцвіла
Білий вальс
Цілу ніч
Нами
На кладочці
Кохання
Кружляв.

__________

№2 НИТОЧКИ БІЛІ
В тиші
Осінній
Вилапую ниточки білі
Бабиного літа
Повні мелодій
Давніх
Минулих
Молодих літ
На грудях
Вигладжую
Золотим соняшником
Рубці
Пережитих невдач
Кров
Не гріє
Старих ран.

__________

№3 ВЕЧІРНЯ
На течії
На хвилях
Бистрого Cяну
Гіркий спомин
Мов чорний ворон
Болем кряче
У горах Карпатах
На зарослих розлукою
Лемківських стежинах
Вітер
Править
Вечірню
Молитву
І тільки сонце
Зеленим букам
Пише кирилицею
Добру надію
В золотих буквах.

__________

№4 ЛИСТ
Нині читаю
Твій лист
Пишеш
У горах
Над Сяном
Вже літо минуло
I у нас
На Підляшші
Похолоділо
Осінь
Осінь
Журавлі розсіяли
Наш спомин
Про кохання
Що в молодості ранній
Палко так цвіло.

__________

№5 ЖИТТЯ
Тече вода
У Ославі,
Тече вода
У Тисині,
Розділена
На два боки,
Мов життя
На Лемковині –
На другому
Ворог лютий,
На першому
Дні щасливі,
На першому
Рідна ненька,
Рідна ненька
Рідна хата –
На другому
Сльоза клята!

__________

№6 СИНЯ КАПЛИЧКА
За Балигородом
Перед згарищами
Села Рабе
На розпутті
Моєї пам’яті
Понині стоїть
Синя капличка
Повна гомону молитов
Повна
Пекучого жалю
Насильно
Вигнаних із цих земель
Із гірського раю
Час від часу дощ
Вмиє почорнілий хрест
Холодними краплинами заплаче
Над річкою Гошівкою
Сизокрилий вільний птах
Спомином все кряче.

__________

№ 7 СЕЛО СКОРОДНЕ
Йду понад Сяном
Йду зі Скородного
З місця
Поцерковного
Несу яблуко
З дикого саду
Виповнене
Кваскавою оскомою життя
У Скородному
На розбитих
Надмогильних хрестах
Осталась
Чиста
Глибока мисль
Доля наша
Виростає зі сльози
За порогом предків.

__________

№ 8 БЕЗПОЩАДНІСТЬ
За горою високою
Під покровом
Сивих хмар
У церковці старовинній
В мові лемківській
Вільний вітер шепоче
Псалми візантійські
За райським престолом
Останній янгол
Біблію стереже
До Бога підносить
Благальну молитву
Серце його не остига
Програвши з часом
Безпощадну битву.

__________

№9 ЦЕРКВА В ХМІЛЮ
У Двернику,
За Отритом,
Пахне
Дике зілля
Зрілим літом,
В Лютовиськах
На розритих,
На могилах,
Сумом
Плаче орябина.
У Гільському
Біля Сяну
Вже церковки
Не оглянеш,
Тільки в Затварниці
З полонини
Радо вітер гуде,
Уціліла,
Уціліла
Церква в Хмілю,
Чудо,
Чудо,
Чудо…

            м. Більськ-Підляський, 16.11.2010 року

Поділитися:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*