Pозмовляла Анна ВІННИЦЬКА ■ ГРОМАДА ■ №45, 2014-11-09
Розмова з Романом ШЕВЧИКОМ – кандидатом у депутати Сеймику Західнопоморського воєвідства
Ви уже втретє балотуєтеся у самоврядних виборах, на цей раз – до Сеймику Західнопоморського воєвідства. Перші два рази були успішні. Протягом останніх двох скликань Ви були кошалінським старостою.
Коли своя людина займає пост у самоврядних структурах, це добре насамперед тому, що тоді українців видно, і з нами мусять рахуватися. Зрозуміло, що коли в повіті чи ґміні працює своя людина, набагато простіше добитися того, щоб у бюджеті були гроші для нацменшин. Тоді представники влади частіше навідуються на наші заходи, оскільки існує розуміння того, що ми сильні. Нескромно скажу, коли я ще не був кошалінським старостою, на дитячий фестиваль та на щорічні «Маланки» майже ніхто з представників влади не приходив, натомість зараз як депутатам, так і сенаторам залежить на тому, щоб показуватися й серед українців. Завдяки тому, що своя людина працює у самоврядних структурах, набагато простіше було організувати хоча б допомогу Україні. Нагадаю, що сьогодні у старостві працює п’ять осіб, які або мають українське коріння, або є членами таких родин.
Кошалінщина – це непростий реґіон, тому що тут досить велике безробіття. Які найбільші проблеми Ви вбачаєте в цьому реґіоні і яким чином можна їх подолати?
Справді, на Кошалінщині відносно велике безробіття, спричинене, між іншим, ліквідацією ПҐР-ів. Молоді люди виїжджають на навчання до великих міст і там уже залишаються, але до нас прибуває молодь з маленьких містечок та сіл. Відрадно, що в самому Кошалінському повіті населення збільшилося майже на тисячу мешканців, однак у Польщі люди ще не дуже готові покидати задля роботи своє місце проживання. Колись у повіті було 27 тис. безробітних, а тепер – 10 тис. У самому Кошаліні постає багато робочих місць. Сьогодні важлива передусім професійна освіта, тому Західнопоморське воєвідство робить ставку саме на таке навчання.
Голова західнопоморської Громадянської платформи Станіслав Ґавловський, від якої Ви балотуєтеся, сказав, що «останні роки – це добрий час для Західного Помор’я». У цьогорічних самоврядних виборах ГП йде з кличем: «Єднає нас Західне Помор’я!». В чому тоді сила Помор’я?
Протягом останніх чотирьох років європейські фонди дали шанси для розвитку промисловості, вищих навчальних закладів, а зараз надходить час для підприємців. Нагадаю, що на Помор’ї майже в кожному більшому місті працюють економічні зони, які притягують до нас людей. Крім того, будова доріг «6» та «3» дасть змогу швидше дістатися на південь Польщі, відтак буде можна швидше перевозити товари, тому Помор’я стає привабливим місцем для інвесторів. Наприклад, найбільші склади сітки гіпермаркетів «Бєдронка» є саме в Кошаліні. Звідси везуть товари до Ґданська, Щецина, у Познань. У Кошалінській економічній зоні працює 2 тис. людей, а в невеличкому містечку Боболицях, яке лежить неподалік від Кошаліна, нараховують 450 економічних господарських одиниць. Це показує, що на Помор’ї є можливість відкрити власний бізнес, потрібно тільки мати ідею і, зрозуміло, гроші.
Багатством Кошалінщини є також співпраця з Україною – наше староство співпрацює з Рокитном, і незабаром до Кошаліна приїдуть українці, щоб тут навчатися здобувати європейські фонди.
Округ № 4, звідки Ви балотуєтеся, – це місто Кошалін та Кошалінський, Славненський і Щецинецький повіти, де живе багато українців. Які найбільші проблеми стоять нині перед українцями? Які інтереси Ви зможете представляти саме на рівні сеймику.
По-моєму, українці повинні бути більш активними. Хоч і як дивно, та дуже важко намовити наших людей до кандидування хоча б у самоврядних виборах, а тільки тоді ми зможемо реально впливати на те, що відбувається у нашому регіоні. Ми повинні брати владу у свої руки, а не лише просити інших, щоб вони захищали наші справи. Я постійно нагадую, що тут живуть не лише поляки, а й люди інших національностей. Було б добре, якщо б ці нацменшини взялися до управління місцем, де живуть. Нам цього ніхто не дасть, ми самі мусимо це вибороти. Попри те, що на культурні заходи приходить дуже багато українців, ми не вміємо використовувати власний потенціал. У Кошаліні не використано великого ентузіазму молоді, який було видно хоча б під час організування Фестивалю української культури – ентузіазм просто розійшовся.
Українці надто мало користуються європейськими фондами, принаймні на рівні реґіону, і це потрібно змінити. Також у реґіоні існує проблема з подаванням заяв на дофінансування. До Кошалінського староства від українців не вплинула жодна заява на дофінансування 2015 р. (бюджет затверджується до 15 листопада). Зрозуміло, що в бюджеті передбачені фонди на культурну діяльність, які будуть використовуватися протягом усього року, але краще, коли фонди призначаються на конкретну ціль. ■
