ЄВРО-2012: Україна не встигає

Петро АндрусечкоУКРАЇНА2009-05-27

Довгоочікуване рішення УЄФА щодо міст, які будуть приймати змагання, оприлюднили 13 травня в Бухаресті. З польського боку обрали чотири міста, у випадку України затвердили тільки Київ, на додаток лише з правом проведення матчів групової стадії, одного або кількох матчів чвертьфіналу та однієї гри півфіналу. Доля фінальної зустрічі досі не визначена. Остаточне рішення УЄФА прийме 30 листопада поточного року, отже часу на вирішальні зміни – небагато.

Краків – великий програш
У кожній з країн УЄФА обирала міста зі списку, запропонованого господарями. Враховували рівень поступу в підготовчих роботах. До першого польського списку спочатку увійшли Ґданськ, Познань, Варшава і Вроцлав, а також Хожів та Краків як резервні. Пізніше усі міста зрівняли у правах позмагатися за матчі, що призвело до гострої конкуренції. У лобіювання міст включилися деякі політики, а наслідком конкуренції стала поява чорного піару, як це мало місце у випадку удаваних недоробок модернізованого стадіону, який ніби потрібно доповнити сучаснішою ареною. У підсумку Хожів та Краків відпали, а УЄФА затвердила чотири міста. Рішення стало насамперед поразкою Кракова. Однак попри очевидні туристичні принади (а також усього, що з цього виникає, як от розбудована готельна інфраструктура, комунікація), головним арґументом проти столиці Малопольщі виявився занадто малий стадіон. Серед розлючених представників Кракова з’явилася навіть думка про те, що місто викреслили аж ніяк не через мериторичні недоробки, а через політичні. Краків програв, виграв Ґданськ, звідки походить команда прем’єра.
У випадку чотирьох польських міст, які прийматимуть Євро -2012, УЄФА визнала, що вони повністю відповідають вимогам для проведення матчів Чемпіонату. І хоч попереду чимало робіт для завершення реалізації проектів, їхня позиція вже ґарантована. У випадку України такої впевненості немає.

Україна: рішення перенесене
Україна опинилася в значно гіршій, ніж Польща, ситуації. УЄФА затвердила лише Київ, однак із застереженням: якщо ситуація в столиці України не покращиться до 30 листопада, її можуть позбавити можливості провести фінал. Ще рік тому найбільшою проблемою Києва був Олімпійський стадіон. Наразі темпи реконструкції головної української арени дають надію на її вчасне завершення.
Значно гірше з житлом та комунікацією. Бракує готелів, особливо 5- та 4-зіркових (але до 2012 р. заплановане відкриття кількох нових готелів класу “люкс”). А кожен, хто мав нагоду приземлитися в аеропорту Бориспіль, не може не дивуватися: столиця України має дуже малий термінал. Будівництво двох нових терміналів повинно покращити ситуацію.
Далі, з Борисполя до Києва, веде чи не єдиний справжній відрізок автобану. Однак що з того, коли в самому місті треба пробиватися переповненими і розбитими дорогами. Головні артерії Києва обіцяють відремонтувати. Тривають переговори з реалізації проекту швидкісної залізниці, яка б поєднала центр міста з аеропортом. На щастя, у Києві функціонує непогана мережа метро, яка розвантажує наземний транспорт.
Решта українських міст – Харків, Донецьк та Львів, які хочуть прийняти матчі Чемпіонату, – також повинні впоратися до 30 листопада. Однак і тут не в порядку інфраструктура. Найгірша ситуація з готельними місцями у Донецьку, а найкраща – у Львові (хоча бракує 5-зіркових готелів). У Харкові бракує 5-зіркових нічлігів, проте 4-зіркових навіть більше, ніж вимагає УЄФА. більше, ніж вимагає УЄФА.
Проблеми комунікаційних розв’язок спільні для усіх українських міст. На відміну від Польщі, Україна повинна знайти гроші на інвестиції з бюджету, або залучити приватних інвесторів, що в кризовий час нелегко. Саме тому важко сподіватися, наприклад, на побудову 85-кілометрового залізничного відрізка (з європейською шириною колій) від Львова до кордону Польщі. Це поєднало би місто з європейською залізничною системою.
Не краща ситуація з аеропортами. Найбільші проблеми в Донецьку, де не можуть знайти головного інвестора. Цілком можливо, що необхідні фінанси виділятимуть з бюджету. У Харкові модернізаційні роботи в аеропорту повинні розпочатися в червні. У Львові три місяці тому місцеві представники Міноборони нарешті передали 12 гектарів землі, необхідних для розширення аеропорту. Модернізацію планують завершити наприкінці 2011 р.
Усі українські міста обіцяють встигнути зі стадіонами. Під кінець серпня Донецьк збирається вразити відкриттям суперсучасного стадіону “Donbass Arena”. Його будівництво виллється у суму близько 370 млн. USD, плюс додатково 30 млн. USD на впорядкування парку навколо арени. Наприкінці ц. р. Харків планує віддати в експлуатацію стадіон місцевого клубу “Металіст”. Складна ситуація у Львові, бо не вдалося знайти приватного інвестора. Стадіон будується за рахунок бюджету міста. Потрібні однак… 670 млн. грн., а це в період кризи може бути проблемою.

Дніпропетровськ – несподівана поразка
Стадіони – не головне. Чи не найбільш важливим аспектом є загальна інфраструктура, у цьому нас переконав Дніпропетровськ – найбільший невдаха серед міст-претендентів. Дніпропетровськ першим серед українських і польських міст презентував нову, сучасну арену. Однак вирішальним виявився стан доріг, готелів та аеропорту. У місцевих медіа навіть з’явилися закиди на адресу губернатора області, що він нібито не лобіював справи. Подекуди йому докоряли браком патріотизму. Схожі звинувачення лунали на адресу місцевого олігарха, власника новозбудованого стадіону – Ігоря Коломийського. Одне з донецьких видань з гіркотою написало: “Ігорю Коломийському на березі Швейцарського озера, на відміну від Рината Ахметова, також не до Дніпропетровська, не до України”. Дуже схожа ситуація з Одесою. Закиди перлині чорноморського узбережжя збігаються з дніпропетровськими.
З рішенням УЄФА погоджуються більшість українських експертів, які зазначають: стан підготовки вочевидь не найкращий. Підкреслюється, що чи не головною проблемою стає політична криза, кінця якої не видно. Еліти зайняті взаємною боротьбою, замість гуртування навколо ідеї Євро. Як зазначив Григорій Суркіс – президент Федерації футболу України, ключовим у рішенні УЄФА є збереження паритетності при виборі міст-господарів. Г. Суркіс підкреслив, що президент Польського футбольного союзу Ґ. Лято стоїть на схожій позиції. І це, звичайно, справді головний момент, оскільки Україна боролася за право на Євро 2012 разом із Польщею. Дуже хочеться, щоб обидві країни могли порівно поділити радість від цього спортивного свята. Залишається сподіватися, що українські політики та влада зрозуміють це і найближчим часом цілком наздоженуть прогаяне.

“Наше слово” №22, 31 травня 2009 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Україна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*