Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ 2009-05-27
Добрим маркетингом пахло 16 травня в ґурово- ілавецькій українській школі. Клієнтами були кандидати в ліцей та гімназію, а дослідження ринку проводили учасники проекту “Закохайся в європейські фонди”, члени шкільних колективів і тих гуртів, які створили вже випускники. Остаточно доведено, що навчання можна успішно доповнювати широкою палітрою активності – танцями, співами та участю в корисних проектах.
{mosimage}
Коли кандидатові до прийняття рішення на “так” забракло тут якоїсь “родзинки”, то може взяти до уваги факт, що протягом років навчання дивитиметься на “найбільш відому у світі вяту”, як назвав цю еко будівлю сам депутат Мирон Сич. Проект Фонду Роберта Шумана “Закохайся у європейські фонди”, де український ліцей став одним із десяти партнерів, мав на меті показати молодим людям та місцевій громаді доступність у реґіоні євро фондів та їхній величезний вплив на розвиток околиці. Молодь особисто перевірила, як використовуються кошти у ґмінних, повітових та воєвідських установах, і таким чином могла у привабливій формі здобути нові знання та вміння. Черговим завданням проекту була організація саме “Євро ярмарку”. У Ґурові-Ілавецькому проект проходив під опікою шкільного педагога і вчительки української мови Лідії Максимик, а в команду дослідників увійшли Наталія Кійко, Маргарита Керуль, Оля Тхір, Наталія Прокопчик, Моніка Нєма, Оля Притула, Михайло Горак, Ігор Сулим, Мирон Присташ і Тома Костик (на фото.). Учні І. Сулим та М. Присташ пояснили, що, збираючи матеріали, учасники проекту відвідали, зокрема, управління ґміни в Ґурові-Ілавецькому, повітове управління в Бартошицях та ольштинську маршалківську установу, яка відповідає за введення європейських програм. За їхньою оцінкою, на особливу увагу заслуговує реконструкція і каналізація однієї з ґуровських вуличок, спорудження пришкільної сучасної котельні у Бартошицях та очисна станція в Ольштині.
{mosimage}Останню молоді дослідники назвали найбільш вартісною реґіональною інвестицією та відзначили, що участю в проекті вони значно поширили свої знання і, що не менш важливо, майже відмінно оволоділи комп’ютерними програмами, необхідними для творення різних мультимедійних презентацій. Та, яка документує їхню працю, візьме участь у конкурсі, бо Фонд Шумана вирішив додатково нагородити найкращі звіти.
Опікун Л. Максимик впевнена, що незабаром знову почне з учнями шукати якесь нове завдання. Поки що вони живуть ще шуманівським проектом, тим більше, що попереду всі формальні розрахунки. Вчителька звертає увагу на те, що школярі могли на практиці переконатися, як багато доброго можна зробити завдяки європейським фондам. “Думаю, що був це для них найкращий урок суспільствознавства”, – говорить Л. Максимик. Подібної думки і директор комплексу шкіл в Ґурові-Ілавецькому Мирослав Олійник, який, вітаючи гостей з “євро ярмаркової” сцени, відзначав: “Вірю, що наша активність дозволить здобувати ще більшу кількість зовнішніх фондів і брати участь у ряді проектів, які успішно доповнюють нашу освітню пропозицію і ґарантують розвиток школи”.
У рамках ярмарку проведено конкурси знань про Європейський Союз, можна було побачити макет з найкращими польськими інвестиціями, реалізованими за європейські кошти. Відома “вята” також прийняла під свій дах мистецькі роботи, створені, зокрема, учнями та вчителями в рамках різних проектів. Забракло гарної погоди, однак з неґативними враженнями від цього недоліку уміло боролися танцюристи “Думки”, хор “Щедрик” та гурти “Журавка”, “Обрій”, “Перегар”, “Білий Берег” і зірка концерту “Беркут”.
Характерним для всіх тих мистецьких гуртів є те, що більшість прізвищ їхніх членів або є нині, або колись були записані в шкільних журналах українського ліцею в Ґурові. Кілька десятків молодших колеґ у рамках відкритих дверей спостерігало за цим дійством, але щойно у вересні буде напевно відомо, чи вони вирішили приєднатися до ґурово- ілавецької учнівської братії. Дві Наталі, Аня і Кася – усі з українських сімей, хоч і розсилатимуть свої заяви також до інших шкіл, то нині говорять, що цей ліцей їх напевно приваблює і виберуть радше Ґурово. Хоч вирішальний крок ще не зроблений, то дівчата вже нині знають, що схочуть перевірити особисто, як виглядає життя в “Думці”, “Щедрику” чи “Журавці”.
Усім кандидатам М. Олійник розповів про переваги школи (малі класи, багато позаурочних занять, ряд реалізованих проектів, комфортабельні умови тощо), потім вони мали нагоду попрацювати в комп’ютерному залі, де почули, зокрема, про надшвидкий (15 Мбіт/с) інтернет, доступний безкоштовно в школі та гуртожитку, зустрілися із шкільним дорадником у виборі професії Ренатою Гонсьорек, яка потім сказала: “З тестів виникає, що ці молоді люди комунікабельні і дуже відкриті на новий досвід. Зразу видно також кілька особливо активних одиниць”. Отже, з одного боку – є молодий потенціал і можливості, а з другого – школа як основа для розвитку тих цінностей. Єдине, чого можна у такій ситуації побажати, то продуманого зіткнення цих двох взаємокорисних сил.
“Наше слово” №22, 31 травня 2009 року {moscomment}
