Дмитро Десятерик, «День», Київ – спеціально для «Нашого слова» ■ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ ■ №6, 2016-02-07
Євген Афінеєвський, Зима у вогні: Боротьба України за свободу, прем’єра 3 вересня 2015, 102 хв.
Для українського кіно це справжній прорив: стрічка про Революцію гідності стала номінантом премії Американської кіноакадемії «Оскар» у категорії «Найкращий документальний фільм».
«Зима у вогні: боротьба України за свободу» (Winter On Fire: Ukraine’s Fight for Freedom) є спільною продукцією США, Великобританії та України. З американського боку співвиробником фільму виступила Netflix – потужна інтернет-, теле- і кінокомпанія, на рахунку якої, зокрема, знаменитий політичний серіал «Картковий будинок» з Кевіном Спейсі в головній ролі. За короткий час «Зима у вогні» встигла здобути міжнародне визнання: стрічці улаштували десятихвилинну овацію на Венеційському фестивалі; згодом працю Афінеєвського відзначили призом глядацьких симпатій на престижному фестивалі в Торонто і ґран-прі на фестивалі фільмів про права людини в Нюрнберзі.
Цікаво те, що 43-річний Є. Афінеєвський до останнього часу не мав безпосереднього зв’язку з Україною. Народився майбутній кінематографіст у російському Татарстані, на початку 90-х еміґрував до Ізраїля, де й почав знімати ігрові та документальні фільми, потім заснував продюсерську компанію в Голівуді, і в його проектах почали з’являтися такі зірки, як Ванесса Редгрейв, Кріспін Ґловер, Джон Гарт. Одначе саме з «Зимою…» Афінеєвський справді вийшов на рівень світового визнання. Не залишилась осторонь і Україна: 25 вересня торік у Вашингтоні патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет нагородив режисера орденом Святого Володимира Великого, а в листопаді в Києві автор «Зими у вогні» отримав хрест Івана Мазепи з рук президента України Петра Порошенка.
Фільм є хронікою, що розвивається за кількома паралельними лініями. Повстання на Майдані, представлене через документальне знімання, фраґменти телерепортажів тощо; коментарі учасників і свідків подій, записані вже влітку; і, нарешті, монтаж, який поєднує цей доволі різнорідний матеріал в єдине ціле – в цьому пункті слід особливо зазначити внесок режисера монтажу Анґуса Волла, який працював з такими зірками авторського кіно, як Девід Фінчер та Еррол Моріс.
«Я ніколи не бачив такої хоробрості», – говорить один з коментаторів. «Зима у вогні» і є історією людської звитяги, історією про те, як з протесту виростали справжні громадяни, готові ставати до бою за свою свободу. Афінеєвський відстежує всі ключові моменти: відмову Януковича підписувати угоду про євроасоціацію, вихід і розгін студентів, марш мільйонів 1 грудня, сутички на Банковій, штурм 11 грудня, ганебне голосування за закони 16 січня, бої на Грушевського, фатальна розв’язка 18–20 лютого і, нарешті, втеча Януковича. Серед коментаторів вражає соціальний і віковий спектр: від 12-річного хлопця з народу ромів до головного муфтія України, від лікарів до відставних військових, від невідомих активістів до співачок рівня Руслани і Камалії. Коментарі скеровують оповідь, репортажні кадри тримають на собі наскрізний сюжет, точно підібрана музика дає необхідне емоційне забарвлення. Велика перевага фільму в тому, що він розрахований на масового західного глядача – звідси титри на початку і наприкінці фільму з поясненням ситуації, комп’ютерні вставки з планами Києва, місцями сутичок і детальне коментування кожного важливого епізоду.
Така фактографічна ретельність фільмові не шкодить, режисер виконав поставлене перед собою завдання: розповісти світові про українську революцію. Зробив це коректно, переконливо, зі співчуттям. Чи отримає «Зима у вогні: боротьба України за свободу» статуетку, не так уже й важливо. Головне, що екранний образ нашої революції увійшов нарешті в американський культурний краєвид. ■
