«Ярмарок» – на підтримку Україні

Павло ЛозаПОДІЇ№47, 2014-11-23

«Український молодіжний ярмарок», який проходив 14–15 листопада у Ґданську, традиційно розпочинався у п’ятницю зустрічами з українським театром. Наступного дня, під час головного концерту на «ярмарковій» сцені, виступили українські гурти з Польщі та України. Під час заходу охочі могли підтримати фінансово відбудову Народного дому в Перемишлі, а також волонтери проводили акцію збірки коштів на підтримку потерпілих в Україні. «Ярмарок» відвідали, зокрема, тридцять поранених українських військових, які тепер лікуються в реабілітаційному осередку в Осєку Поморського воєвідства.

Театр «Навпаки» з Ґданська. Фото автора статті
Театр «Навпаки» з Ґданська. Фото автора статті

Несподіванкою першого дня заходу стала прем’єра нового музичного спектаклю ґданського театру «Навпаки», що базувався зокрема на творах Тараса Шевченка.
«Для деяких членів театру, які є аматорами, був це перший сольний виступ. Я сама хотіла, щоб у цій виставі взяла участь якомога більша кількість дівчат. Завжди говориться про героїв України, а серед них було і є багато жінок», – висловлює свою думку Оксана Терефенко, режисер театральної трупи.
Сценографія була досить нетипова – з шинами і символами поп-культури.
«Ніхто не подумав би, що шина стане символом протистояння українців. Майдан уже розійшовся по домах, а шини записалися в історії України, як символ людей, котрі загинули чи постраждали на Майдані, а також гинуть тепер у зоні АТО. Ніхто з них не народився героєм, вони просто ними стали. І цією виставою я перевіряю глядача, наскільки він відчуває цю проблему українського патріотизму»,– продовжує О. Терефенко.
Вистава «Світ за очі» була вже шостою театральною виставою ґданської театральної трупи, яка діє два з половиною роки.

«Безіменні» з Перемишля. Фото автора статті
«Безіменні» з Перемишля. Фото автора статті

Крім ґданського театру, на сцені першого дня виступили діти з пункту навчання української мови, потім – перемиський колектив «Безіменні», який заохочував приєднуватися до акції відбудови Народного дому в Перемишлі, та львівський гурт «Один в каное».
Другого дня, під час головного концерту, можна було почути ґданський колектив «Сова», ольштинський «Верес», гурт «Кривода» з Перемишля, ґдансько-вроцлавський музичний проект «Coolбаба», а зіркою стали «Воплі Відоплясова».
«Український молодіжний ярмарок» відвідали теж поранені українські військові, які зараз проходять реабілітацію в Осєку Поморського воєвідства, а всі присутні хвилиною мовчання вшанували жертви Майдану і загиблих у зоні АТО.
Сам цей молодіжний захід, який проходив уже 38 раз, є не лише подією, але простором, що народжує майбутніх діячів Союзу української незалежної молоді та місцевих структур ОУП. Про це розповідає для тижневика голова СУНМ Ольга Шкраван.

«Ярмарок» для Тебе – це лише розважальний захід, чи щось більше?
Ольга Шкраван: У Ґданську, якщо хтось хоче діяти, то починає саме з «ярмарку». Цей захід, можна сказати, є таким простором, де народжуються громадські діячі.
На своєму прикладі бачу, що власне через «ярмарок» я включилася в організування культурних подій, театральних проектів тощо. Після VII З’їзду ОУП, який відбувся нещодавно у Варшаві, я мала таке відчуття, що старші члени об’єднання не дуже хочуть дозволяти молодим людям працювати самим чи робити їх відповідальними за реалізацію якихось завдань. Як СУНМ, могли б ми самі здобувати кошти й організовувати «ярмарок». У Ґданську виняткова ситуація, яка полягає у тому, що голова Поморського відділу ОУП Єлизавета Кремінська дуже нам довіряє, завдяки чому ми практично самі організовуємо цей молодіжний захід. Об’єднання тільки нам допомагає в деяких речах.
Звичайно, що кожен, хто приєднується до організування цього заходу, починає від приготування залу. З року на рік така нова особа отримуватиме нові, більш відповідальні завдання. І на своєму прикладі бачу, що, починаючи від маленьких речей, я з кожним роком отримувала нові завдання. Отак я відчула потребу активніше включитися в життя місцевої української громади. Я сама, але й інші члени Союзу української незалежної молоді, є теж членом ОУП. Насправді в нас у Ґданську немає значення, чи щось організовуємо під вивіскою СУНМ, чи ОУП. Головне, щоб діяти, і це нам якось вдається.

На з’їзді ОУП у Варшаві говорилося, зокрема, про те, що прихильність молодого покоління можна завойовувати через надавання їм формальних посвідчень або сертифікатів за участь у реалізації проекту.
І ми стараємося робити подібне. Кожний волонтер отримує посвідку, що він є організатором «ярмарку». При «ярмарочку» для наймолодших, організованому у ґданській домівці, особи, які займаються дітьми, або є ініціаторами дитячих ігор, мають безкоштовний вхід на «ярмарок». Таким чином, молодь до нас приєднується.
Звичайно, хтось тут більш активний, хтось менше, але кожен має завдання, за яке індивідуально відповідає.

Деякі члени ОУП кажуть, що організування заходу, а опісля його розрахунок займає багато часу і сил. Тому нерідко не мають часу на нові форми діяльності. З організацією «ярмарку» є подібно?

Збірка на Народний дім. Фото автора статті
Збірка на Народний дім. Фото автора статті

Ми вже через два тижні мусимо мати написаний проект, щоб отримати фінансування на організацію «ярмарку», який має відбутися через рік. Весь рік шукаємо спонсорів. Звичайно, хтось працює при організуванні заходу дванадцять місяців, хтось півроку, а ще хтось включається у підготовку за місяць до події. Можливо, «ярмарок» буде змінювати формулу, оскільки є щораз менше ансамблів з Польщі, які хочуть виступати на заході виключно за повернення коштів подорожі та квиток на «ярмарок».
Цього року ми мали меншу кількість гуртів, проте виступала зірка. Це – «ВВ». Ми цим підняли музичну поперечку дуже високо. Вже сьогодні думаємо, кого запросити через рік. На вирішення цієї та інших проблем, як завжди, буде мати вплив фінансування.

Що ще, крім «Українського молодіжного ярмарку», організовує СУНМ?
«Ярмарок» – це основний наш проект. Минулого року ми робили вишкіл з писання проектів на отримання різних ґрантів. Опісля ми навіть написали проект на дофінансування діяльності театру «Навпаки».
У нас є 60–70 молодих осіб, які десь там функціонують і діють. Щораз більше на організовані нами заходи приходить людей з України. Сьогодні ми працюємо над тим, щоб поміняти структури праці нашої організації. СУНМ є загальнопольською українською молодіжною організацією, але тепер вона діє тільки у Ґданську. Звичайно, це наша вина, що склалася така ситуація. Тому тепер мусимо більше попрацювати над маркетинґом. Я би дуже хотіла, щоб відкрилися наші філії в інших містах Польщі. Ми також працюємо над тим, щоб установити співпрацю з українськими організаціями в інших країнах Європи та Канаді. ■

Поділитися:

Категорії : Події

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*