Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №14, 2017-04-02
«Українські націоналісти розп’яли дитину на центральній площі в Слов’янську» – передав 2014 р. російський державний Перший канал. Звичайно, інформація була неправдивою, а на брехню вказали журналісти з сайту Stopfake.org. Протягом трьох років група спростувала понад тисячу неправдивих фактів.
Сайт для перевірки фактів Stopfake.org запущено 2 березня 2014 р. Його ініціаторами стали викладачі, випускники і студенти журналістики Могилянської академії. До проекту приєдналися всі ті, кому була небайдужа доля України та її народу під час окупації Криму і війни на Донбасі.
– Тепер основна частина команди – це журналісти і люди, які працюють у різних засобах масової інформації. Це вони готують інформації на наш сайт. Є також програмісти, перекладачі та редактори іншомовних сторінок, – розповідає Марґо Ґонтар ведуча, яка є співзасновником Stopfake.org. – Ми від початку, як придумали проект, просили теж наших читачів, щоб надсилали нам новини, щодо яких мають сумніви. Користуємося їхньою допомогою досі.
За словами журналістки, однією з найбільших проблем, з якою тепер мусять змиритися адресати медійних повідомлень та самі представники ЗМІ, є боротьба з дезінформацією.
– Сьогодні кожний журналіст повинен бути дуже обережним. Інколи навіть авторитетне джерело, можливо, не суттєво, проте може допуститися фактологічних або технічних помилок, які в локальному контексті можуть суттєво вплинути на життя людей. Ми всі люди. І помилки трапляються. Але журналісти завжди мають пильнувати, щоб їх було якнайменше, – говорить М. Ґонтар.
Група виявила багато перекручених інформацій про події в Україні. Варто згадати, зокрема, про те, як російські ЗМІ вигадують страхітливі сюжети про «звірства» українських військових. В одному з сюжетів восени 2014 р. російський телеканал НТБ показав передачу про хлопчика-підлітка Стаса, якого «мучили» бійці Нацгвардії. Військові начебто погрожували вбити батьків хлопця, якщо той не допоможе їм. Стасу вдягнули нашпиговану радіопередавачами куртку і відправили до блокпосту бойовиків, а перед тим зробили три уколи з наркотиком (розповів російський кореспондент). Насправді він зник раніше з місцевості Червоний Лиман і з того часу його розшукувала поліція Красноармійська. Українські журналісти доказали теж, що хлопчик має легку ступінь розумової відсталості.
Про вершини російської пропаґанди, про що інформував сайт Stopfake.org, можна було прочитати і в польських ЗМІ. Наприклад, у Польщі обговорювали неправдиву інформацію, що її подав російський державний Перший канал. Влітку 2014 р. телеканал показав інтерв’ю з т.зв. жителькою Слов’янська, яка розказала, що після входу до міста української армії, «українські націоналісти» розп’яли трирічну дитину на центральній площі міста. Звичайно, вся ситуація була вигадана, а ця сама жінка з’являлася опісля як герой в інших сюжетах і містах.
Останнім часом багато російських ЗМІ присвятило увагу президентові України, які поінформували, що президент Петро Порошенко «визнав утрату Донбасу» – принаймні так розцінили виступ президента на засіданні Ради реґіонального розвитку 20 березня російські журналісти. Насправді, про що інформує StopFake, Порошенко говорив про втрату «останньої сфери впливу на ці території», маючи на увазі тимчасово окуповані території, і не визнавав ніякої втрати Донеччини. До речі, текст виступу українського президента доступний на офіційному сайті глави держави, а також у мережі YouTube.
Журналістка нагадує, що нещодавно МЗС Росії і телеканал Rusia Todey запустили спростування фейків у себе на сайтах.
– Росіяни зареаґували на те, що в Україні з’явилися деякі проекти, які виправляють неправдиві інформації. Це сиґнал, що їм доводиться змінювати деякі стратегії в інформаційній війні, яку ведуть. Видно, бліцкриг у них не вийшов. А це означає якісь маленькі наші перемоги, – переконує співзасновник проекту.
На самому початку основною метою спільноти Stopfake була перевірка і спростування перекрученої інформації про те, що відбувається в Україні, яка поширюється у ЗМІ. Пізніше проект перетворився в інформаційний сайт, де аналізується таке явище, як кремлівська пропаґанда у всіх аспектах і проявах. Як зазначають засновники сайту, сьогодні всюди на світі можна помітити тенденцію розповсюдження неправдивої інформації, завдяки чому одна сторона конфлікту має реалізувати свої інтереси. Тому, крім впливу пропаґанди на Україну, журналісти Stopfake також намагаються досліджувати її методи впливу і на інші країни та реґіони – від Сирії і Туреччини до країн Європейського Союзу та колишнього Радянського Союзу.
– Останнім разом з представниками Центральної та Східної Європи, у тому з одною організацією з Польщі, ми робили дослідження щодо методів праці кремлівської пропаґанди у локальних ЗМІ в тих країнах. Усе тривало чотири місяці і зараз кожна держава підготовляє свій рапорт, – інформує Марґо Ґонтар.
Команда інтернет-проекту, який виявив уже понад тисячу фейків (неправдивої інформації), постійно зростає. Приєднуються медіа-професіоналісти, які перевіряють, редаґують, перекладають і поширюють інформацію десятьма мовами: російською, англійською, іспанською, румунською, болгарською, французькою, італійською та голландською, а також чеською і німецькою. Когось може дивувати, що в переліку нема української, проте, як пояснює ведуча, «сайт спрямований до тих, хто дивиться російські канали».
– Група ризику – це потенційні споживачі російськомовного контингенту. Тому перші наші спростування з’явилися російською мовою. Багато українців і так розуміє російську, тому нема необхідності робити українську сторінку, – заявляє М. Ґонтар.
Новини StopFake можна читати на сайті, дивитися в Інтернеті і на місцевих телеканалах в Україні, каналі Ukraine Today, слухати радіопрограми, а також спілкуватися з нами в соціальних мережах.
Засновники проекту звертають увагу, що Stopfake.org ніяк не пов’язаний і не є підтримуваний фінансово урядовими організаціями України. Спочатку існував як волонтерський, потім продовжував діяльність завдяки краудфандінгом – надходженням пожертв від читачів сайту. Крім того, фінансову підтримку проекту в 2015–2016 роках надали Міжнародний фонд «Відродження», «Національний фонд на підтримку демократії», Міністерство закордонних справ Чехії і Посольство Великобританії в Україні. ■
