Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №22, 2014-06-01
У позачергових президентських виборах явка не лише в Україні, але і на закордонних дільницях була набагато вищою, ніж на попередньому голосуванні. Тому вже в першому турі виявилося, що президентом України стане Петро Порошенко.
Президент-камікадзе?
Вистачив перший тур, щоб виявити нового президента України. Петро Порошенко, який набрав 55,9% голосів, випередив свого головного конкурента – Юлію Тимошенко, яку підтримало 12,9% виборців (дані на час закриття цього номера «НС»).
П. Порошенко – олігарх, бізнесмен, власник кондитерської корпорації «Roshen», один з найбільших виробників кондитерських виробів в Україні та Східній Європі. Як політик і депутат Верховної Ради України він уже був міністром закордонних справ за президентства Віктора Ющенка та міністром економічного розвитку і торгівлі України за часів, коли президентом України був Віктор Янукович. Ще рік тому Порошенко не наважувався оголосити про своє бажання стати мером Києва, не маючи впевненості у своїй перемозі, а сьогодні може стати прикладом того, як державні діячі здатні змінюватися. У своїй кампанії П. Порошенко обперся на проєвропейські гасла. Звичайно, він висловлюється за євроінтеґрацію і вважає, що Україна через десять років може бути в ЄС, натомість більш скептично підходить до членства України в НАТО, бо вважає, що поки що суспільство, розгублене поділами, не готове до вступу в НАТО. Тепер, здається, і Путіну такий вибір українського народу президента підходить, оскільки ще за два дні до виборів президент Російської Федерації зазначав, що треба буде «вшанувати вибір українського народу». Однак нині «король шоколаду», як називають Порошенка, матиме іншу проблему.
«Якщо новий президент хоче стабілізувати ситуацію на сході, він мусить реорганізувати армію, але, з іншого боку, також мусить налагодити економічну ситуацію в державі. І перше, і друге вимагає переобрання парламенту, щоб внести нові закони», – вважає політичний аналітик Ольга Попович.
З іншого боку, хоч під час Євромайдану П. Порошенко, можна сказати, був одним зі спонсорів революційного руху, який привів до відсунення В. Януковича від влади, то так само його президентство може стати катастрофою, якщо він не дасть людям надії на те, що руйнування олігархічно-пострадянської шкарлупи, якою вкрита Україна, є можливим.
«Вплив на парламент, а до цього досить сильний, все ще мають представники старої влади, через яких не можна вносити відповідні закони і через яких гальмується й децентралізація влади. Однак, ці парламентські вибори мають бути проведені вже за новим законодавством, тобто на пропорційній основі і за відкритими списками. Тоді є надія на те, що ми приведемо до влади нові політичні сили, які зможуть вплинути на зміну теперішньої політичної ситуації. Саме такі вимоги ставив Майдан», – говорить аналітик.
Обов’язок
Подібно як і в Україні, «штурм» виборчих дільниць тими, що хотіли проголосувати, мав місце й за кордоном, також у Польщі (виборчі дільниці тут були у Варшаві, Кракові, Ґданську та Люблині).
У столиці Польщі вже через дві годин після відкриття закордонної виборчої дільниці, яка містилася у приміщеннях Посольства України, перед будинком посольства утворилася черга завдовжки близько ста метрів.
«Якби навіть довелося пішки піти, то я б це зробила, щоб тільки проголосувати. Я знала, що мене не буде в Україні під час виборів, тому зробила все, щоб мій голос не пропав, бо чим більше голосів, тим більше волевиявлення, а що за тим іде, й сам народ міцніший, – говорить Лідія Кіцила, доцент Львівського національного університету, яка під час виборів перебувала на науковому стажуванні у Варшаві, і додає: – З цими виборами я пов’язую надію на спокій у нашій країні, щоб не гинули наші молоді люди і щоб я, мої діти й онуки жили в нормальній демократичній державі. Цього хоче кожна людина».
Через чотири години після відкриття цієї дільниці проголосувало більше як 25% із 4617-ти осіб, які були у виборчому списку дільниці. Загалом цього дня проголосувало там 3106 осіб. Серед таких людей був Максим Жинкін з Дніпропетровської області, який нині працює у Варшаві. Він прийшов на вибори з жінкою та двома малими дітьми. «Це нормально, що кожен повинен ходити голосувати, бо те, що відбулося на Майдані, з одного боку, велика трагедія, а з другого – прозріння. Я ніколи ще так сильно не відчував себе українцем, як за останніх півроку, а тому я сьогодні тут і обов’язково хочу проголосувати», – сказав він.
Багато людей вважали своїм обов’язком взяти участь у загальноукраїнській акції під назвою «Прийди на вибори у вишиванці», а перед самою виборчою дільницею у Варшаві працював теж пункт Євромайдану, члени якого збирали контакти від людей, щоб їх інформувати не лише про результати виборів, але теж, коли б був другий тур виборів, подавати інформацію, як взяти у ньому участь.
У закордонній дільниці у Ґданську цього разу список виборців нараховував 1362 особи, а всього на цій дільниці голосувала 431 особа.
У виборчій дільниці, яка містилася в Генеральному консульстві України у Люблині, у списку виборців було 1662 особи, а в самому голосуванні взяло участь 574 особи. І хоч якихось великих черг під консульством не було, то, як повідомили його працівники, «активність виборців і так була в декілька разів більша, ніж під час минулих президентських виборів».
У Кракові на президентських виборах України проголосувало 995 людей з числа 3085 осіб. І там черга стояла майже постійно. Були теж організовані групи виборців, які приїжджали автобусами. Так було, зокрема, у випаду виборців з Вроцлава, які до Кракова приїхали двоповерховими автобусами. ■
