Якуб Логінов ■ ПОДІЇ ■ №43, 2013-10-27
Очікуване підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відкриє нові можливості для розвитку польсько-української торгівлі. З макроекономічної точки зору все зрозуміло: обсяги економічної співпраці зростуть, торгувати стане легше, а товари з країн ЄС, які продаються в Україні, подешевшають. Це означатиме зріст конкуренції, а в перспективі – модернізацію української економіки, подібно як це сталося з Польщею після інтеґрації з європейськими структурами.
Це все загальновідомі гасла, з якими погоджуються чи не всі економісти й коментатори. Гаразд, але що утворення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС означає для українців у Польщі? Інакше кажучи, чи є шанс особисто відчути наслідки цієї економічної євроінтеґрації, хоча б таким чином, щоб у польських крамницях нарешті з’явилися наші улюблені українські продукти, які ми раніше привозили з України? А може, саме тепер з’являється шанс заробити на лібералізації торгівлі між Україною і ЄС, можливо, це добрий момент для того, щоб відкрити в Ольштині чи Кракові крамниці з українськими продуктами харчування або професійно зайнятися імпортом з України?
На думку багатьох економістів та підприємців, такі перспективи дійсно відкриваються. В будь-якому випадку, вже настав час запитувати не «чи», а «коли» і в якому обсязі в польських супермаркетах з’являться українські продукти. Зрештою, перші приклади вже є: сьогодні нікого не дивує наявність на полицях польських крамниць різних сортів пива, горілки чи квасу українського виробництва, хоча ще 5–10 років тому це була радше екзотика. І якщо українському пиву вдалося вийти на польський ринок, і воно сподобалося споживачам, можливо, тепер настав час для українського кетчупу, майонезу та солодощів?
На думку редактора порталу zakupy.lviv.ua Дмитра Борисова, перспективу зайняти свою нішу на польському ринку матимуть, у першу чергу, українська олія, дріжджі, куряче м’ясо, яйця та яєчні продукти. Також це стосується солодощів, тим паче, що відомому виробникові закривають російський ринок, і йому все одно потрібно шукати нові ринки збуту, передусім, у країнах ЄС. Зазначені товари виробляють переважно великі та дуже великі підприємства, які можуть забезпечити належний контроль якості, необхідний для експорту на європейські ринки.
У перспективності імпорту на польський ринок деяких видів українських товарів переконаний також професор Анджей Шромник з Економічного університету у Кракові. «Минулого року ми зробили опитування на тему розпізнаваності різних брендів з країн Єврореґіону Карпати серед польських споживачів. З результатів дослідження можна зробити висновок, що з українських продуктів шанс на успіх на польському ринку мають солодощі, приправи, кетчупи, соуси та гірчиця, а також фрукти й овочі, наприклад, огірки, паприка. Не можна забувати і про алкогольні вироби, наприклад коньяки, кримські вина та бальзами. Однак все залежить від співвідношення ціни, якості та професійного маркетинґу продуктів з України», – зазначив професор.
Сьогоднішній досвід перед асоціацією показує, що в Польщі успішно працюють українські паби й українські книгарні. Вони розраховані на дві цільові групи: українців у Польщі (національна меншина плюс імміґранти) та поляків, які цікавляться Україною, наприклад, студентів українознавства, української філології, мандрівників, яким Україна просто подобається. Однак українських продуктових крамниць у Польщі майже немає. Тим часом, саме така етнічна крамниця може бути ключем до ділового успіху. Як приклад тут варто згадати про російську крамницю у Відні, яка має популярність, але більшість її асортименту складають не російські, а саме українські товари. Там можна купити українську сіль з Артемівська, сушену рибу, українське пиво та борщ чи солянку в баночці. Клієнтами є не тільки російські й українські імміґранти, а й корінні австрійці, яким ця дещо екзотична їжа смакує.
У Польщі українських крамниць ще нема, але є українські ресторани. І цей приклад є дуже повчальним. Коли тільки з’явилися українські паби, де розливали українське пиво, спочатку їхніми клієнтами були тільки місцеві українці та поляки, які знають і люблять Україну. Та в багатьох випадках і цього вистачило – інформація про такі заклади передавалася з рук у руки, і власники не мусили витрачати грошей на рекламу. Згодом українські ресторани та українське пиво сподобалися і корінним полякам. А зараз «українське» означає «смачне і якісне».
Саме такий шлях можна застосувати для інших українських товарів. Спочатку споживачами будуть тутешні українці, але цього вже буде достатньо, щоб продукт зайняв своє місце на польському ринку. Пізніше переваги цих продуктів побачать і ті корінні поляки, які з Україною не мають нічого спільного.
В тому, що рано чи пізно українські товари з’являться в польських супермаркетах, не сумнівається вже майже ніхто. Одне можна сказати точно: хто нині займеться імпортом українських продуктів до Польщі, той на цьому виграє. Звісно, на експорті того ж кетчупу чи майонезу українська економіка не заробить таких грошей, які заробляє Росія на експорті газу й нафти. Це радше ринкова ніша, яка для окремих підприємців може бути дуже прибутковою. ■
