Олеся Ґераль ■ ГРОМАДА ■ 2017-03-13
В Люблині на сквері імені Тараса Шевченка 9 березня таки відбулося читання творів українського поета ХІХ ст. Цього року, подібно до того як і минулого 2016, мирна зустріч українців і поляків Люблина з нагоди дня народження Тараса Шевченка не була так очевидною, а скоріше напруженою. Вже навіть саме читання української поезії в Польщі комусь перешкоджає. Перед самим початком заходу невідомі зібралися на майданчику скверу і почали розкладати транспаранти з написом польською мовою «Taras Szewczenko-Hajdamacy. Więc szanujcie się, złe Lachy, wściekłe psy…”. Виявилося, що це були представники товариства Здіслава Когутюка, котрий рік тому виступав з ініціативою до Міської Ради Міста Люблина відібрати українцям сквер Тараса Шевченка. «Наша присутність на заході була подиктована тим, аби прочитати кілька строф поезії поета. Ми хотіли поставити акцент на тих словах, котрі виразно надають культ вбивцям, котрі дуже сильно підсичують антипольський елемент», – мотивує свої дії 9 березня ц.р. Здіслав Когутюк на одному з націоналістичних сайтів. Пан Здіслав отримав дозвіл від організатора заходів – Григорія Купріяновича, Голови Українського Товариства в Люблині. Треба було тільки зачекати на свою чергу. Оскільки це був офіційно зголошений і зареєстрований міською владою захід, українці розпочали читання творів Тараса Шевченка, натомість представників Здіслава Когутюка почала перевіряти поліція. Хоч Когутюк на силу і на голос цитував «Гайдамаки», то й так ніхто його не слухав. Тим часом Здіслав Когутюк переконує, що «надалі триває боротьба за те, щоб з Люблина було виеліміновано сквер Тараса Шевченка, а мешканці міста не хочуть його існування, доказом чого є підписи під Громадянською Ініціативою у справі зміни назви скверу Тараса Шевченка на Сквер Справедливих Українців» (blogmedia24.pl, „Skandal z Tarasem Szewczenko w Lublinie”).
Українці на сквері читали твори Тараса Шевченка понад годину. До групи представників Українського Товариства, дітей, які вивчають українську мову, приєдналися студенти, молоді і старші мешканці Люблина, зокрема директор Відділу Громадянських Справ та Іноземців Люблинської Воєвідської Адміністрації, а також солдати Литовсько-Польсько-Української Бригади LITPOLUKRBRIG, котрі також декламували поезії Кобзаря. Кожен до публічного виголошення вибирав вірші Тараса Шевченка на власний розсуд. «Цього року впевнено можемо сказати, що читання поезії Тараса Шевченко не було звичайним культурним заходом, оскільки ще перед самим початком з’явилися люди, яким читання поезії заважало. Поки що Міська Рада міста Люблин не прийняла жодного рішення щодо перейменування скверу Тараса Шевченка. Можемо впевнено ствердити, що читання Шевченка в Люблині відбулися», – зазначив Григорій Купріянович. Символізм читання творів українського автора природньо вписується в багатокультурний вимір і календар культуних подій Люблина, котрий в 2017 році відзначатиме 700-річчя надання міських прав. Протягом цих семи століть існування міста пронизується жовто-блакитна українська нитка, котра засвідчує елемент української культури столиці Люблинщини. Часто працівники органів місцевого самоврядування Люблина хизуються і хваляться багатокультурністю міста на Сході Польщі, але чи здогадуюються про те, що ми, українці, черговий раз мусимо свою культурну тотожність відстоювати аби бути частиною тієї «мульти-культи».
