Марцин Свенцицький / Marcin Święcicki ■ НАШІ КАНДИДАТИ ■ 2014-05-21
Анексія Криму Путіним і його обіцянки взяти «під опіку» росіян в інших країнах пожвавили дискусію про потребу європейської армії. Наразі ми не погрожуємо посланням війська на захист України, але що буде, якщо Путін вирушить на країни Балтії чи Молдову? Хоч економіка Європейської Унії має ВВП у десять разів вищий, ніж Росія, проте ми не маємо спільної європейської армії, а є лише 28 національних армій, фінансованих з 28 різних бюджетів. Результатом цього і є мілітарна слабкість Європи, про що останніми роками свідчить багато фактів.
Етнічні чистки, які вів Мілошевич, припинили не європейські військові континґенти, які спостерігали за бійнею у Сребрениці, а власне американське бомбардування в Сербії. Мілітарна допомога лівійським повстанцям була б неможлива, якщо б не американська авіація і сателіти, які точно скеровували на ціль. Американські дрони наздоганяють терористів у всьому світі, хоч Аль-Каїда теж вдарила по іспанській залізниці та лондонських автобусах і метро. Вистачило б вислати в столицю Малі декілька патрулюючих нарядів, і заколотники не відважилися б заатакувати міста, в яких стаціонувала армія. Поки Унія домовлялась, етнічні чистки, на жаль, не припинялися.
Звичайно, пересторогою є американський атомний арсенал, але багато конфліктів, «на щастя», проходять на іншому рівні, до якого Європа не дуже готова. Господарка Європи є зближеною до американської господарки, але на озброєння вона призначає у два рази менше коштів. У нас нема ні глобальної розвідки, ні можливості масового перегрупування військ, кошти розпорошені, а багато програм дублюються. Європа має двадцять програм для танків і БТРів, а США – тільки чотири, у Європі є дев’ять програм ведення бою з військовими кораблями, а у США – тільки три, Європа має шість програм для навчально-бойових літаків, а США – тільки одну тощо. За різними оцінками, фактична мілітарна потужність Унії у десять разів менша, ніж мілітарна потужність США.
Таким чином, європейська армія – це необхідність економічна, політична і мілітарна. Така армія була б більш обороноздатною і за менші гроші. Ми вже маємо у Європі спільну торговельну і сільськогосподарську політику, ми ламаємо наступний бар’єр у побудові однорідного внутрішнього ринку, створюється спільна банкова система. Настав час подумати про спільну армію. Одначе європейська армія вимагала б більшої політичної єдності, бо хтось би був змушений віддавати накази. Цього вимагають європейські федералісти, а тому, якщо ми хочемо зміцнити безпеку Європи, варто почати серйозно відноситися до їх постулатів.
_______________________
Aneksja Krymu przez Putina i jego zapowiedzi objęcia „opieką” Rosjan w innych krajach ożywiły debatę o potrzebie europejskiej armii. Na razie nie grozimy wysłaniem wojska w obronie Ukrainy, ale co będzie jak Putin ruszy na państwa bałtyckie, czy Mołdawię? Choć gospodarka Unii Europejskiej ma dziesięć razy większy PKB niż Rosja, nie mamy europejskiego wojska, a tylko 28 armii narodowych finansowanych z 28 różnych budżetów. Skutkiem tego jest słabość militarna Europy, o czym świadczą liczne fakty z ostatnich lat. Nie europejskie oddziały przyglądające się masakrze w Srebrenicy, ale dopiero amerykańskie bombardowania w Serbii zatrzymały czystki etniczne prowadzone przez Miloszevicza. Pomoc militarna dla powstańców libijskich nie byłaby możliwa gdyby nie amerykańskie satelity i lotnictwo precyzyjnie naprowadzające na cele. Amerykańskie drony dopadają terrorystów na całym świecie, chociaż Al-Kaida uderzyła też w hiszpańskie koleje i londyńskie autobusy i metro. Do stolicy Mali wystarczyło wysłać kilka oddziałów patrolujących, a rebelianci nie odważyliby się zaatakować miasta, w których stacjonujące wojska. Zanim Unia się dogadała, czystki etniczne były w toku.
Oczywiście w odwodzie jest amerykański arsenał atomowy, ale wiele konfliktów „na szczęście” toczy się na innym poziomie, do którego Europa jest słabo przygotowana. Unia gospodarkę ma zbliżoną do amerykańskiej, ale wydaje dwa razy mniej na zbrojenia. Nie mamy ani globalnego wywiadu, ani możliwości masowego przerzucania wojska. Środki są rozporoszone, dubluje się wiele programów. Europa ma dwadzieścia programów dotyczących czołgów i transporterów opancerzonych a USA tylko cztery, dziewięć programów zwalczania okrętów a USA tylko trzy, sześć programów samolotów szkoleniowo-bojowych, a USA jeden, itd. Ocenia się, że faktyczna wartość militarna Unii jest dziesięć razy mniejsza niż USA.
Europejska armia jest więc koniecznością ekonomiczną, polityczną, militarna. Europejska armia oznaczałaby większą zdolność obronną za mniejsze pieniądze. Mamy już w Europie wspólną politykę handlową, wspólną politykę rolną, przełamujemy kolejne bariery w budowie jednolitego rynku wewnętrznego. Powstaje spójny system bankowy. Najwyższy czas pomyśleć o wspólnej armii.
Europejska armia wymagałby jednak większej politycznej jedności, bo ktoś musiałby tej armii wydawać rozkazy. Tego domagają się europejscy federaliści i jeśli chcemy wzmocnić bezpieczeństwo Europy, warto zacząć poważnie traktować ich postulaty.
