Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №18, 2015-05-03
До ювілею 25-ліття Об’єднання українців у Польщі
Минає чверть віку, як виникла найбільша українська організація в Польщі – Об’єднання українців у Польщі. Протягом короткого часу поруч з ОУП поставали інші українські організовані структури. Кожна з них мала свою специфіку. Одні займалися питаннями освіти, інші – збереженням культурної спадщини, співпрацею з Церквами або молоддю. Були теж такі, що гуртували навколо себе бізнесменів, лікарів, юристів та інших.
Суспільно-політичне перетворення в Польщі 1989 р. започаткувало демократичні зміни у країні, унаслідок чого виникнула можливість закладати свої організації. У той час в українському середовищі теж почали виринати різні громадські ініціативи.
В лютому 1990 було засноване ОУП. Але його появі товаришувало вже кілька організованих структур, з котрих найвиразніше заявляло про себе Товариство «Український народний дім». Воно було засноване під кінець 1989 р. У статуті товариства записано, що воно покликане, зокрема, для «поглиблення національної свідомості української меншини в місті та всієї громади в Польщі». Товариство мало теж розвивати господарську і суспільну діяльність.
– Головна ідея його покликання була проста – це мало бути продовження статутної діяльності товариства з передвоєнних часів. Таким шляхом товариство хотіло відновити право власності на будинок Народного дому, – розказує Андрій Чорний, член ТУНД. – Щоб перейняти будинок на власність, ми мусили знайти спадкоємців, тобто довоєнних членів товариства. Але таких людей, які могли в документах підтвердити, що були колишніми членами управи товариства, ми не знайшли. Через це не вдалося посвідчити тривалості в діянні організації.
Питаючи українських діячів, які сьогодні працюють у структурах ОУП або співпрацюють з ним, чи є його прихильниками, і котрі у 90-ті рр. були причетні до заснування інших українських товариств, об’єднань, спілок і клубів, чому створювали нові організації, вони пояснюють, що просто «виникла тоді така можливість» і «нею скористалися».
– У той час виникла можливість засновувати такі товариства. Постало товариство лікарів, юристів. Ми вирішили, що нам, учителям, потрібне теж наше. Це був час, коли треба було допомагати нашим учителям засновувати міжшкільні пункти навчання української мови, організовувати екскурсії для дітей чи мовні вишколи й табори. І ми вирішили, що як вчителі можемо згуртуватися і спільно почати вирішувати деякі проблеми. Засновуючи наше товариство, ми могли якоюсь мірою допомогти Об’єднанню українців у Польщі у сфері освіти, – говорить Ірина Дрозд, яка сьогодні є головою Українського вчительського товариства.
Організовані структури, що виникли паралельно або відразу після створення ОУП, з огляду на своє ставлення до Об’єднання, можна поділити на три категорії.
Про деякі з них, наприклад, Пласт, Фонд української культури, Клуб юристів, Союз українок у Польщі, Комісію національної пам’яті можна сказати, що були інтеґральною частиною ОУП.
– Коли поставало Об’єднання українців у Польщі, засновувався теж Союз українок у Польщі. І ми самі зголосилися до ОУП, бо розуміли, якщо ми навіть є окремою організацією, то хтось нас, українців, повинен об’єднувати. І таку роль ми бачили в ОУП, – пояснює Катерина Сіроцька, голова Союзу українок.
Черговою групою організацій були ті, які незважаючи на свою юридичну автономію, були прихильниками ОУП. Часто теж підтримували членів ОУП. Серед таких організацій можна назвати Союз української незалежної молоді, Українське вчительське товариство, Українське лікарське товариство, Об’єднання лемків, Товариство українських підприємців, Товариство любителів скансену матеріальної культури Холмщини і Підляшшя в Голі тощо.
Була теж група структур, яка з огляду на суттєві причини, не відмовляючись від співпраці з ОУП, зберігала повну суб’єктну незалежність і в контакті з іншими виступала на партнерських принципах. Серед таких були, зокрема, Союз українців Підляшшя, Фонд ім. св. Володимира Хрестителя Київської Русі, Фонд «Заграва» у Ґурові-Ілавецькому чи Товариство колишніх жителів Творильного.
– У той час, коли ми створювалися, у Польщі проходила реприватизація. Тоді ОУП мало багато своїх проблем. Оскільки ми, колишні мешканці села Творильного, хотіли взяти участь у реприватизації землі, на якій колись було наше село, то вирішили покликати для цього товариство. Покликанням товариства ми хотіли згуртувати і самих колишніх жителів Творильного та їх нащадків, – заявляє Іван Олійник, засновник Товариства колишніх жителів Творильного.
Причиною того, що паралельно з Об’єднанням українців у Польщі утворювалися нові організації, було і те, що згідно з законом, ОУП є громадською організацією, фінансованою, зокрема, з державного бюджету. Тому ОУП не могло дозволити собі на деякі форми діяльності, наприклад, прибуткову. А деякі товариства хотіли працювати саме у сфері бізнесу.
Деякими справами, якими колись займалися товариства, сьогодні займається ОУП (напр., питання слідства у справі Акції «Вісла»), або вже їх довершило (напр., перебрання на власність української громади будинку Народного дому).
Нижче у великому скороченні подаємо деякі зразки різноманітної за своєю формою діяльності українських організацій, які постали поруч з ОУП.
Товариство українських підприємців
Засноване 1991 р. в Кошаліні. Гуртувало приблизно 50 українських підприємців з Польщі. Його члени робили спроби бізнесменських контактів з Україною. Для цього, наприклад, підписало договір із Львівською обласною радою. Одною з основних ідей було заснування Українського банку в Польщі. Мало це бути зроблене на зразок українських банків за океаном (зокрема Канади), у яких українці могли б тримати свої гроші, а також отримувати кредити. Ідею призупинено з огляду на брак фінансових засобів. Саме товариство діяло лише кілька років.
Комісія національної пам’яті
Вона займалася збереженням і документуванням слідів української історії та культури, наприклад, могил і цвинтарів у Александрові-Куявському, Пикуличах, Каліші та інших місцях. Комісія тісно співпрацювала зі Спілкою українських політв’язнів. Уже не існує.
Клуб юристів ім. Ярослава Мудрого
Представники цього клубу брали участь у І Світовому з’їзді юристів у Києві, де працювали над новою Конституцією України. Для української громади в Польщі – як для поодиноких осіб, так і організацій – служили юридичною порадою, особливо при підготовці звернень до найвищих органів влади. Уже не існує.
Товариство колишніх жителів Творильного
Утворено його 1993 р. під час засновницьких зборів в Ольштині.
Головною статутною метою товариства було взяти участь у реприватизації перейнятих державою земель та лісів, які були власністю мешканців Творильного – виселенців у рамках Акції «Вісла». Завдяки діяльності товариства територія, на якій до 1947 р. лежало село, під час реприватизації не потрапила у приватні руки. Сьогодні весь терен колишнього села (чого добивалося товариство) лишається під наглядом держави Державних лісів. Зараз метою організації є прищеплювання любові нащадкам колишніх жителів села до землі предків. Час від часу товариство організовує в рідному селі з’їзди.
Українське християнське братство св. Володимира
Засноване 1989 р. віросповідниками Греко-католицької церкви у Польщі. Головна мета праці братства – піклуватися про тотожність цієї Церкви. Воно, зокрема, організовувало конференції представників греко-католицьких станиць у Польщі. Результатом проведеної 1992 р. конференції у Варшаві була написана петиція до Папи Римського Івана-Павла ІІ у справі відміни рішення про включення тодішньої Перемиської українсько-візантійської єпархії до складу римо-католицької Варшавської митрополії. Тоді греко-католицька спільнота оповілася теж за створенням самостійної греко-католицької митрополії у Польщі. Існує до сьогодні.
Фонд розвитку українського шкільництва й освіти «Заграва»
Був заснований 1992 р. при українському ліцеї в Ґурові-Ілавецькому. Метою фонду є матеріальна, організаційна та педагогічна підтримка української освіти і шкільництва в Польщі, зокрема на Ольштинщині. Для цього фонд мав використати власну економічну базу. Його члени вирішили організувати в Ґурові-Ілавецькому Центр реабілітації і професійної активізації. Поруч суспільно-економічної праці утворений фондом Центр «Заграва» вів теж освітню і видавничу діяльність. Організація проводила збірку грошей, які мали бути призначені на стипендії для учнів українського ліцею. Продовжує діяльність.
