У ПОШУКАХ антиукраїнської системи польських ЗМІ

Розмовляв Богдан ГукПОДІЇ2008-12-26

Розмова з Петром ТИМОЮ, головою ОУП

На сьогоднішньому етапі антиук-раїнські заяви о. Тадеуша Ісако-вича-Залеського, звернення євродепутата Анджея Запаловського, аналізи журналістів газет “Rzeczpospolita” та “Nasz Dziennik” мають медіальний характер. Ясна справа, вони підготовляють етап рішень, наприклад, адміністративної ліквідації ОУП чи інших українських організацій, які вони звинувачують у націоналізмі, симпатії до ОУН чи УПА. Як реагує ОУП на антиукраїнську активність польських ЗМІ?
-Ми вирішили не входити в пряму полеміку з доволі некультурними, демагогічними звинуваченнями різних авторів. На прикладі ксьондза Ісаковича-Залеського видно, що кожна спроба полеміки не буде сприйматися поважно, а стане, після застосування відповідних маніпуляцій, підставою наступного наклепу – мовляв, йому не дають говорити, брутально атакують…

Після двох головних скандальних передач у громадському телебаченні (програми “Warto rozmawiać” і “Pod Prąd”) ОУП скерувало 7 листопада 2008 р. листа в цій справі до Вітольда Колодзейського, голови Державної ради радіо й телебачення, звернулося також прямо до Анджея Урбанського як голови польського телебачення з вимогою, щоб журналісти, які приготовляють та ведуть передачі про польсько-українські відносини, дотримувалися елементарних принципів об’єктивної журналістики. Я мав зустріч у сеймовій Комісії культури та ЗМІ, де не тільки провів розмову, а й залишив відповідне офіційне звернення. Листи з проханням реагувати направлено також до Програмної ради телебачення та Речника громадянських прав. Про спроби розпалювання антиукраїнської істерії ми повідомили представників Ради Європи, котрі зустрічалися з нами, щоб оцінити ситуацію національних меншин у Польщі – у переданому експертам РЕ документі цю проблему також акцентовано.

“Ми вирішили не входити в пряму полеміку…” Чи така позиція не створює вигідної підстави для висновку типу “Хто мовчить, той неправий”? З другого боку, це також звучить як дозвіл на дальші необ’єктивні статті чи передачі.
-ОУП не відмовляється реагувати на антиукраїнську кампанію у польських ЗМІ. Однак до участі, наприклад, в передачі “Warto rozmawiać” нас ніхто не запрошував, тому неможливо було на рівноправних засадах показати своє становище, взяти участь у дискусії. Отож маємо тут проблему системну – проблему принципів діяльності громадських ЗМІ. Саме це головне, а не проблема потреби теза за тезою знищувати неправильні міркування про нас і нашу історію. Або в цій країні є установи, відповідальні за об’єктивність дебати, або вертаємося в той період, коли тільки одна сторона мала рацію і водночас право функціонувати в ефірі.
Існує також питання: чи маємо стільки сили, щоб полемізувати з кожною передачею? Тим більше, що на частину наших протестів ніхто не прореагує… Тому нам треба вдатися до таких заходів, які приносять більший успіх: звертатися до головних установ цієї держави з вимогами дотримуватися принципів діяльності громадських ЗМІ, замість кожного разу витрачатися на “діалог” з Ісаковичем-Залеським.

На цю дилему ОУП має дати відповідь замість ставити її собі у формі питання…
-Я вже сказав, що ОУП звернулося до головних установ, які безпосередньо відповідають за об’єктивність громадських ЗМІ та рівноправність громадян. Ця кореспонденція передається теж до відома сеймовій Комісії національних та етнічних меншин, Міністерству внутрішніх справ і адміністрації. ОУП у співпраці з депутатами Сейму РП розглядає також можливість поставити вимогу про скликання надзвичайного засідання Комісії національних та етнічних меншин Сейму.

Стратегія вимагати застосування щодо українців-громадян Польщі, принципів політичної коректності, однак, дійсна тільки щодо громадських ЗМІ, приватні ж, комерційні можуть в міру легко жити своїм власним антиукраїнським життям.
-Тут є два виходи. Перший: реакція нашої громадськості, не тільки ОУП. Другий: співпрацювати з тими журналістами, які не поділяють поглядів не тільки що не критичних для нас, українців, але просто неправдивих і політично шкідливих для всіх, і старатися з їхньою допомогою впливати на баланс діяльності ЗМІ в наших справах. Ми передаємо відповідну інформацію, документи, матеріали, однак відомо, що одні журналісти хочуть ними скористатися, а інші ні. Інколи в тому заважають шефи чи загальна лінія газети.

Чи дотеперішні заходи ОУП (до речі, тільки Головної управи) при мовчанні управ відділів, є достатніми?
-Це неправда, що активною є тільки ГУ ОУП. У справі необ’єктивних передач та висловлювань Ісаковича-Залеського виступали відділи ОУП в Ольштині, Щецині, з цього ж приводу висловлювалася конференція Щецинського відділу. Їхні управи, незалежно від Головної управи ОУП, офіційно звернулися до керівництва телебачення, і це не були похвальні листи. У справі тенденційних передач 20 листопада склав у Сеймі заяву депутат М. Сич. Прореагували також індивідуальні особи, хоч їх не так і багато. Проте не лише українці виступили проти маніпуляцій. На жаль, не всі мали стільки щастя, щоб пробитися на сторінки преси.

Конференції відбуваються в рамках підготовки до з’їзду ОУП, а не з приводу антиукраїнських виступів преси, радіо чи телебачення, отож їхні протести принагідні, а не “системні”.
-Антиукраїнські передачі, тенденційні статті мали місце останнім часом і дуже схвилювали українську громадськість у Польщі, тому і з’явилися протести. Системно пробували ми реагувати на рівні Головної управи, звертаючись до тих установ, офіційних осіб, які повинні стежити не лише за об’єктивністю мас-медіа, а й за дотриманням наших прав як громадян цієї країни. Побачимо, як вони прореагують.
Є, однак, ще й інша проблема – не чути з польського боку голосів тих осіб, які так часто виступають в ім’я добрих польсько-українських відносин, співробітництва – діячів та авторитетів. Не вірю, щоб вони не розуміли, яку загрозу для цих відносин становлять “ігри” волинською темою. Таких тверезих голосів, на мою думку, появилося замало. Ситуація, коли лише ми протестуємо, не свідчить про нормальність, навпаки, вона показує, як часто може бути актуальною стара приказка “серед справжніх друзів собаки зайця з’їли…”.

“Наше слово” №52, 28 грудня 2008 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Події

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*