Розмовляв Степан Мігус ■ ГРОМАДА ■ 2009-01-29
{mosimage}
Розмова з Мар’яном Подзєвським, вармінсько-мазурським воєводою
Як оцінюєте роль національних меншин у збагачуванні та інтеґрації багатонаціональної громадськості Вармії та Мазур?
-Наше воєвідство, наш реґіон – найбільш багатонаціональний у Польщі. Меншини функціонують у нас у різних конфіураціях – об’єднаннях, товариствах та інших організаціях. На мою думку, ми вже багато років живемо в симбіозі: шануємо себе взаємно і збагачуємо, піклуючись про культурні надбання, оберігаючи їх і презентуючи. У цьому розмаїтті наше спільне багатство. Цим слід пишатися і показувати, разом будуючи майбутнє реґіону.
Не приховую, що симбіоз, про який кажете, комусь перешкоджає. Як поборювати такі небезпечні тенденції?
-Я в цьому реґіоні народився і живу, то спочатку хотів цю некорисну ситуацію промовчати, маючи надію, що все вляжеться. Але бачу, що якимось політичним чи громадським силам дуже залежить на тому, щоб створювати замішання і конфлікти серед національних меншин. Вони хочуть скинути на них історичну відповідальність і провину не лише за минуле, а й за теперішню політичну ситуацію. Їм чомусь хочеться показати наше воєвідство з якнайгіршої сторони. А тимчасом воно є дуже добрим прикладом життя в симбіозі. Мені особисто, без огляду на те, ким я є і ким буду, залежить на згідному житті, на інтеґрації нашого суспільства. Після моєї першої зустрічі з представниками національних меншин я вже впевнений, що цього самого хочуть усі без винятку меншини нашого реґіону. У цьому воєвідстві ми спроможні жити в симбіозі, доводити, що саме так воно і має бути.
Усі національні меншини реґіону позитивно і високо оцінили співпрацю з воєвідською держадміністрацією, воєвідським і місцевим самоврядуванням. Ви теж високо оцінюєте нашу роль у всебічному розвитку і збагаченні реґіону. Однак оці прояви розпалювання ворожнечі, дискредитування меншин, їхніх лідерів можуть ускладнювати ситуацію, применшувати дотеперішні надбання. Як цьому запобігти?
-Маю надію, що це замішання швидко закінчиться, бо ж не можемо залишати без відгуку таких ударів у національні меншини. Найближчим часом цією справою займуться відповідні, створені для цього органи, серед завдань яких є захист прав національних меншин. Вважаю, що цю тему треба рішуче закінчити. Збільшення кількості атак на національні меншини, зокрема на українців, стало особливо помітним у другій половині минулого року. Це мало на меті, у чому я впевнений, пересварити між собою меншини, викликати усередині них конфліктні ситуації з метою їх розбиття. Завданням уряду і його представництв у реґіонах є створювати якнайкращі умови для всестороннього розвитку територіальних громад, у цьому числі й національних меншин, пропагувати багатонаціональну культуру, традиції та мови. Саме так воно має відбуватися. Маємо Спільну комісію уряду і національних меншин у Польщі. У її складі є й представниця нашого реґіону – Христина Плохарська з німецької меншини. Натомість депутат М. Сич є заступником голови Комісії національних і етнічних меншин Сейму РП. Отже в найвищих органах влади маємо добрих представників наших національних меншин. А наші національні меншини сприяють інтеґрації, збагачують реґіон, працюють для його добра.
Далеко не останню роль у нагнітанні некорисної атмосфери відіграють мас-медіа. Півбіди, коли це роблять приватні засоби масової інформації, але набагато гірше, коли до цього включаються й державні. А це факт.
-Я вже склав заяву у громадському Радіо Ольштин, у якій однозначно стверджую, що депутат М. Сич і голова Ольштинського відділу ОУП С. Мігус не здійснювали натиску на воєводу, щоб забрав назад свій патронат над симпозіумом про “людиновбивство” (воєвода не погоджується з таким окресленням – С. М.) на Волині й у Східній Малопольщі. Я взагалі не давав своєї згоди на патронат, бо добре знаю правила, як і коли можна його надавати. Усі ці звинувачення на адресу депутата і голови відділу ОУП – вигадка, прояв непідпорядкування загальним правилам надавання патронату представниками державної адміністрації. У цьому провина мого представника у справах ветеранів – він надто емоційно і невідповідально підійшов до цього питання. Я прореаґував однозначно: не взяв участі в симпозіумі і наказав не брати участі в ньому моєму уповноваженому. Мене взагалі не поінформовано, якою була головна тема симпозіуму і що його учасником мав бути ксьондз Тадеуш Ісакович Залеський. Цей останній факт став своєрідним доповненням мого розчарування. Ні М. Сич, ні ніхто інший ніколи не тиснув на мене, щоб я забрав свій патронат. Я вдячний депутатові М. Сичу, що звернув мою увагу на те, що в заголовку симпозіуму знайшлося невідповідне окреслення (“людиновбивство” – С. М.). При цьому без моєї згоди і не повідомляючи мене в запрошенні поміщено інформацію про мій патронат.
Розмовляємо на зламі 2008 і 2009 року за юліанським календарем. Чого бажаєте меншинам і собі на порозі нового року?
Бажаю передусім, щоб він був спокійним роком, багатим на любов і плідне співробітництво. Думаю, що всім меншинам Вармії та Мазур залежить на цьому, щоб була взаємна зичливість, добро і радість, щоб усі проблеми вирішувалися конкретним шляхом, у дусі взаємної симпатії та пошани.
“Наше слово” №5, 1 лютого 2009 року {moscomment}
