Ушанували жертв голодоморів

(пл), Богдан Гук, Анна Логін, Андрій СидорПОДІЇ№49, 2014-12-07

Українська громада в Польщі, як щороку, вшанувала пам’ять людей, які загинули голодною смертю на території України.

Варшава

Молитва на Православному кладовищі у Варшаві. Фото Павла Лози
Молитва на Православному кладовищі у Варшаві. Фото Павла Лози

У День пам’яті жертв голодоморів в Україні українська громада у Варшаві спільно з дипломатами Посольства України 22 листопада за жертв геноциду молилися у вольській православній церкві і на кладовищі.
«Не можемо забути, що Україна, яка годувала весь світ, зазнала масового голоду. Це був штучний голод, це було вбивство, і вбивство цілеспрямоване. Тому нам треба єднатися і говорити про цей геноцид, який був намаганням знищити душу народу, привести його до повного духовного рабства», – сказав проф. о. Мар’ян Бендза.
Після спільної молитви на цвинтарі, у якій взяли участь священики православної та греко-католицької парафій у столиці, присутні запалили лампадки й поклали квіти біля меморіалу «Пам’яті жертв Голодомору в Україні 1932–1933 років».
«Ці спроби знищення українського народу з боку радянської влади були тоді невдалими. Я сподіваюся, що так само невдалими будуть спроби російської аґресії захопити і поставити Україну на коліна тепер», – наголошував посол України у Варшаві Андрій Дещиця. Український дипломат звернув увагу й на функціонування цієї теми у сфері освіти.
«Українські діти, які навчаються в суботньо-недільній школі у Варшаві, сьогодні мають можливість пізнати правду не з радянської пропаґанди, а з правдивих історичних джерел. І ще більше радує, що вони вивчають цю історію в польській школі і можуть передати її своїм польським колеґам», – ствердив посол.
У свою чергу, присутній голова ОУП Петро Тима віднісся до голодоморів у контексті російської пропаґанди: «Сучасність показує, що ті, хто не знав і не хотів знати правди в часи радянської України, правди, за яку можна було потрапити до в’язниці, ці люди і сьогодні стараються доказати, що Голодомор – це вигадка американської пропаґанди та імперіалістів, – говорив П. Тима. – Нещодавно на одному з польських сайтів середовище однієї політичної партії, яке підтримує сепаратистів у Донецькій і Луганській областях, розмістило статтю, в якій говориться, що Голодомору не було, а тільки були труднощі з продуктами харчування, і звідси взялися смертельні жертви.
Ці люди не лише заперечують Голодомор, але на наших очах підтримують розвал української держави».
Свідоцтвом того, що українці пам’ятають сьогодні про трагедію у 1932–1932 рр., а також про голод 1928–1929 рр. і 1946–1947 рр., мали бути свічки, запалені цього вечора у вікнах.
Цього ж дня за душі жертв геноциду молилися теж у греко-католицькому храмі отців василіан, а в приміщенні «Українського світу» організовано концерт-реквієм з участю колективу Львівської обласної філармонії. (пл)

Перемишль
День пам’яті жертв Голодомору згідно з указом Президента України припадає на кожну четверту суботу листопада. У Перемишлі трагедію українського народу вшанували 22 листопада. У греко-католицькому соборі Святого Івана Хрестителя панахиду за упокій душі українців, яких влада Радянського Союзу вбила голодом, відслужив владика Євген Попович. Перед панахидою хор ім. о. Михайла Вербицького під дириґуванням Ольги Попович (комплекс загальноосвітніх шкіл ім. о. Маркіяна Шашкевича) заспівав три пісні, серед них – «Боже великий, єдиний». Після богослужіння присутні запалили свічки довкола пам’ятника жертвам Великого Голоду в Україні, який стоїть на площі коло церкви.
Українські віряни православної парафії в Перемишлі також молилися за блаженний спокій невинних людей – жертв злочинної держави, а панахиду відслужив о. Юрій Мокрауз.
Богдан Гук

Лельково
У греко-католицькій церкві Св. Юрія в Лелькові ми 23 листопада цього року вшанували пам’ять жертв Голодомору в Україні. Отець митрат Іван Лайкіш у своїй проповіді згадав статтю «Невідомий голод» Людмили Гриневич, надруковану в «Нашому слові» 23 листопада 2014 р. Після літургії наші отці Іван Лайкіш та Богдан Крик відправили панахиду за померлих в Україні під час Голодомору. На тетраподі на вишитому рушнику лежав буханець хліба, обведений вінцем з тернини. Хліб – це символ життя, якого забракло людям в Україні, і з цього приводу вони терпіли муки та вмирали з голоду. Маленькі запалені лампадки утворили дату «1933». Під час панахиди М. Круба тримав синьо-жовтий прапор, перев’язаний чорною стрічкою. Під кінець панахиди присутні з глибоким сумом заспівали «Вічную пам’ять», «Про долю України», «Боже, вислухай благання» та гімн «Ще не вмерла Україна».
При виході з церкви люди ділилися між собою хлібом з тетраподу і бажали один одному, щоб ніколи та нікому в житті його не забракло.
Анна Логін

Кентшин

Художня програма учнів з Ґурова-Ілавецького у Кентшині. Фото Андрія Сидора
Художня програма учнів з Ґурова-Ілавецького у Кентшині. Фото Андрія Сидора

У неділю 23 листопада парафіяни Греко-католицької церкви у Кентшині молилися за жертв Голодомору 1932–1933 рр. У своїй проповіді парох о. Миколай Козицький звернувся до присутніх з проханням задуматися над тими трагічними подіями та наново осмислити своє ставлення до Батьківщини і свого народу. «Пам’ять про комуністичний злочин, яким був Голодомор, повинна стати нашим спільним обов’язком. Це пересторога для нащадків. Народи, котрі не знають своєї історії, приречені на небуття», – ствердив парох. Після літургії у церковній світлиці відбувся пам’ятний концерт у виконанні учнів з Комплексу шкіл з українською мовою навчання в Ґурові-Ілавецькому під керуванням Олександри Бздель. Глядачі мали змогу послухати поезію та пісні, присвячені жертвам Голодомору. За зворушливий виступ молодим артистам подякували о. Миколай та голова кентшинського гуртка ОУП. ■
Андрій Сидор

Поділитися:

Категорії : Події

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*