записав бг ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ №7, 2016-02-14
Коментар Михайла Потоцького, делеґата гуртка ОЛ з Зеленої Гори на ІХ з’їзд Об’єднання лемків
Ми повинні вийти до наших людей не тільки на Лемківщині, де є наше серце, яке б’є, щoб кров ішла до лемків у всій державі, але також до людей на Західних землях. А тепер ми є свідками того, як слабнуть і часом цілком губляться зв’язки між ними. Наслідком є щораз швидша асиміляція. Способом на її затримання повинна бути діяльність Об’єднання лемків, спрямована на прямий контакт з людьми. Контакт мав би полягати не тільки на співі і танці, проводові ОЛ зі своїми членами треба впливати на політичне життя в тих місцях, де воно на нас безпосередньо впливає, напр., на рівні самоврядування.
Об’єднання лемків на Західних землях є в не дуже добрій ситуації. Люди розкинуті по багатьох селах і містечках, їм тяжко повторити той успіх, який мав ансамбль «Лемон», який заробляє сам на себе.
Треба вміти зорганізуватися. У Зеленій Горі маємо кількох професорів, немалу громаду, але життя суспільства починає йти дорогами, далекими від нас. І тому треба нам змінити спосіб власного життя, відношення до життя суспільства і напрямки власної роботи, щоб не дати перегнати себе: адже втратимо навіть те, що ми змогли збудувати.
Повний зміст статті: 14 березня 2016
На Західних землях те, що ми збудували, дозволить утримати в сякій-такій кондиції ще одне-два покоління, тобто ми зможемо молодим показати, де воно має своє коріння.
Я розчарований тим, що з’їзд дуже консервативний. Щоправда, він вибрав нову управу, яка мала б щось зрушити. Не повинно повторитися те, що делеґати з маленьких сіл на Лемківщині мають репрезентацію кращу від великої кількості лемків, яка живе у Вроцлаві і не має на з’їзді достатньої репрезентації.
Нова управа повинна підготувати зміни до cтатуту й запропонувати на наступному з’їзді його ухвалити, щоб таке не повторилося. Не повинно повторитися і те, що деякі гуртки не прислали на з’їзд своїх делеґатів. Це вина минулої управи, яка не зуміла з ними втримати контакт. У минулому скликанні управи я був членом Товариського суду, але ніхто ні разу не повідомив мене про організаційну зустріч. Результат «організаційних» контактів був такий, що за цього скликання померли два члени Товариського суду, а ніхто не подумав, щоб його склад поповнити. Це означає, що в організації нема безпосередньої комунікації, а не може далі бути так, що управа між з’їздами працює сама для себе. ■
