Адам ВевюркаГРОМАДА№43, 2016-10-23

Лігницький пікнік. Фото Богдана Бухти
Лігницький пікнік. Фото Богдана Бухти

Ранком 24 вересня, в суботу, об 11 годині в у Комплексі загальноосвітніх шкіл № 4 у Лігниці почався вже ІІ Родинний пікнік.

Лігницький пікнік: молодість, краса і радість. Фото Богдана Бухти
Лігницький пікнік: молодість, краса і радість. Фото Богдана Бухти

Всі знаємо, що наше життя, як меншини в Польщі, найбільш помітне при церквах. Однак не можемо забувати, що й усі наші школи завжди в собі мають силу єднання. Думаю, всі погодяться, що найбільша роль у цьому нашої лігницької школи. Це виникає, напевно, з того, що вона була першою після виселення і має загалом багатолітню, почесну історію, а й сьогодні є місцем, де живе наша мова, куьтура, традиція та релігія.
На цей пікнік прибуло дуже багато молоді з нашої гімназії, ліцею, а також діти з пункту навчання мови та релігії. Усі з надією, що разом весело проведуть вільний час. На початку організатори привітали присутніх, потім була коротка артистична програма, під час якої глядачів очарував спів Анни Шевчук. Після того організатори частували всіх печеною картоплею, ковбасками і солодким печивом. Це був сучасний ґріль, який одночасно пригадував трошки нашу «Лемківську ватру» у Ждині. Треба нам всім знати, що ждинська «ватра», хоч погашена в липні, таки весь час живе серед нас на Лігниччині.

На пікніку наше молоде покоління брало участь у багатьох конкурсах і забавах, у яких можна було виграти різні нагороди і викликати усміх публіки, серед якої сиділо також багато батьків. Конкурси і забави розбудили таку радість, що не рахувалося перше місце, а саме почуття, що школа і далі є жива й потрібна для нашої громади не лише на Лігниччині. Потрібна для наступних поколінь тих, кого виселено під час Акції «Вісла», а серед них переважно з Лемківщини, які потім створили цю школу. З другої сторони, вона потрібна для людей, котрі мають у собі українське коріння, привезене з т.зв. «Кресів», та нової сили – імміґрантів з України, яких так багато бачимо на щодень, а трошки менше в наших церквах чи організаціях.
Пікнік емоційно підтримали так само наші лігницькі організації ОЛ та ОУП. Це також свідчить, що почуття єдності, згоди і підтримки будує правдиву силу нашої громади на Лігниччині. Тому – Лем і тільки разом. ■

Поділитися:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*