УКРАЇНСЬКЕ володіння ефіром Півночі

Григорій СподарикПОДІЇ2008-06-29

{mosimage}

У Доброму Місті 7 червня Ольштинський відділ ОУП та місцева ланка об’єднали дві події: Ювілейний концерт, присвячений 50-річчю українських передач у Радіо Ольштин (під патронатом маршалка воєвідства Яцека Протаса), та ІV Реґіональні зустрічі з українським фольклором.

П Р О них сказано
Багато теплих слів пролунало в Доброму Місті на адресу ювіляра – української передачі Радіо Ольштин, за яку нині відповідають редактор Степан Мігус із журналістами Ярославою Хруник та Романом Боднаром. Віце-маршалок Вармінсько Мазурського воєвідства Уршуля Паславська відзначала, що ці передачі інтеґрують місцеве українське населення та є джерелом інформації для решти суспільства про життя українців у реґіоні.

З доброміської сцени також було сказано, що українське слово в польському ефірі допомагає зберігати національну тотожність українців, які спричиняються до появи в реґіоні нових інтелектуальних та культурних цінностей. Пере дача, на думку депутата Мирона Сича – це один із тих чинників, завдяки якому Вармінсько Мазурське воєвідство визнають на парламентському рівні зразком дружнього співіснування багатьох національностей.
Гості свята могли переконатися, що українське слово від Радіо Ольштин має вірних слухачів серед українців Калінінградщини, а директор Рівненського обласного телебачення Петро Мідриган, користуючись нагодою, до місцевих українців звернувся зі словами: “Ви мудрі люди, бо зуміли порозумітися з усіма, хто освоював ці понімецькі землі. Видно, що ви також дбаєте про майбутнє, бо ваші діти та внуки знають свою віру і мову”.
Керівництво Радіо Ольштин звернуло увагу на те, що журналісти української передачі є водночас представниками української меншини, що ґарантує появу в ефірі не лише сухих фактів: “Дякую вам за відданість, з якою передаєте 1.5 млн. людям українську мову, культуру та вісті від наших сусідів з України”, – говорив головний редактор польського Радіо Ольштин Лешек Собанський.

С А М І, але не тільки про себе
Я. Хруник, яка разом з Р. Боднаром вела доброміські концерти, відзначала, що її колеґи – зачинателі українських передач на Ольштинщині, це люди, які від самого початку долали стереотипи і творили таку Європу, в якій живемо нині, де кожен має своє місце. Перший штатний редактор української передачі Єжи Квятковський згадував, що на початку дійсно треба було віддавати данину режимові, однак поява в ефірі українського слова і так була успіхом, порівнюючи з тою ситуацією, яка існувала відразу після війни, а особливо 1947 р. Чим було тоді українське радіомовлення в особистому вимірі передають слова чергового колишнього редактора: “Мені пощастило бути в гурті людей, які 50 років тому надавали українській мові право володіння ефіром Вармії та Мазур”, – писав Олександр Колянчук, який не міг прибути на ювілей, а при передачі працював 30 років.
Нинішнім ефіром разом з колеґами володіє наймолодший за стажем Р. Боднар (від 2002 р.), який, крім дикторської праці, відповідає тут за авторську програму “Гаразд – музика безперестанку”. Про свою роботу Роман говорить: “Зосереджуюсь на музиці і переплітаю її коментарями, виходячи з якоїсь “дурнички”, завжди намагаюся перейти до важливої та цікавої інформації. Не забуваємо також про нагороди і подарунки – вони приваблюють слухача, можливо, що він за тиждень знов схоче нас почути”.

Т У Т можна було почути Лапського…
Звичайно, не могло б бути ювілею, коли б не віддані слухачі, до яких зараховує себе Юрій Кертичак – колишній вчитель української мови, нині пенсіонер. Він пригадує, яку значну роль передача відігравала також у минулому, коли допомагала йому в освітянській роботі: “Нас часто обмежували технічні та фінансові можливості, а завдяки цій передачі я міг, наприклад, записати Остапа Лапського, який особисто читав свої твори, і продемонструвати це мистецтво своїм учням”, – згадує Ю. Кертичак і додає, що так було і з іншими цікавими особистостями. “Спостерігаю, що наші люди нині надто байдужі. Мають гроші, щоб оплачувати якесь комерційне телебачення і кажуть, що не мають їх на “Наше слово” чи закупівлю техніки, яка дозволить дивитися українське телебачення. Для мене це незрозуміле”, – завершує коментар колишній учитель.

З В У К И і плани
Публіка, звичайно, приєдналася до усіх ювілейних побажань, однак найбільше чекала на музику і танець, які їй подарували не лише виконавці з реґіону, але й з України та Калінінградщини. Коли зі сцени повідомили про перехід від ювілейної частини до виступів під емблемою ІV Реґіональних зустрічей з українським фольклором у Доброму Місті, то мабуть сильніші хазяйські почуття прокинулися в Петра Стельмаха, який від травня головує в місцевому гуртку ОУП: “Хочемо, щоб наш захід з кожним роком ставав щораз популярнішим і дійшов до такого рівня, як наприклад Прикордонні зустрічі у Ґлембоцьку”, – говорить про плани П. Стельмах, висловлюючи водночас переконання, що такі формати радше не набриднуть, бо люди завжди потребують чогось рідного в найближчій околиці.

“Наше слово” №26, 29 червня 2008 {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Події

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*