Олеся Ґєраль ■ ПОДІЇ ■ 2011-05-26
{mosimage}
Так оптимістично переконує директор Інституту слов’янської філології Університету Марії Кюрі-Склодовської (УМКС) проф. д-р габ. Фелікс Чижевський. Ці слова підтверджуються діями з підтримки навчання української мови на Люблинщині з боку академічного й освітянського середовища та сектора самоврядування. Люблин, звідкіля не так і далеко до України – це місто, якому винятково сприяють польсько-українські контакти. Чи є зацікавлення культурою і мовою сусіда? “Українська мова живе не тільки в навчальних закладах, а також серед освітян і чиновників, оскільки ми бачимо потребу співпрацювати з Україною”, – пояснює Ф. Чижевський.
Українська мова існує в УМКС понад 20 років. В Інституті слов’янської філології УМКС можна навчатися на факультеті “українська філологія” зі спеціалізацією перекладача, учителя, а також “українська мова в бізнесі”. Доказом зацікавлення українською мовою є низка ініціатив, реалізованих у закладі української філології (ЗУФ). Слід нага дати хоч би про відкриті лекції про Ук раїну в середніх школах, проект “Україна в центрі Люблина” з участю учнів з міських шкіл, де вивчається українська мова, кіномарафон “Українська ніч”, який організовує Наукове коло студентів української філології, Загальнопольський декламаторський конкурс української прози і поезії, організований спільно з зуф тощо. Деякі заходи інститут реалізує у співпраці з Люблинською кураторією освіти згідно з підписаними кілька років тому умовами.
Молодь у Люблині має багато можливостей, щоб вивчати українську мову: починаючи від гімназії і закінчуючи заняттями з української мови у вищій школі. Навчання української мови зараз реалізується в рамках проекту “Україна – пізнай свого сусіда” в Комплексі шкіл № 5 і Загальноосвітньому ліцеї ім. Замойського м. Люблина. Від нав чального року 2010/2011 українську мову як іноземну введено на всіх факультетах УМКС. На оголошений цього року мовний курс в університеті загалом подали заявки понад 100 осіб.
– Слухачами є не лише студенти зі споріднених філологічних факультетів, а й велика група зацікавлених студентів правознавства, політології, економіки, філософії. Пропозицію вивчати українську мову з ентузіазмом сприйняли іноземні студенти (наприклад, зі Словаччини). Під час занять майбутні спеціалісти, крім граматики і мовних елементів, пізнають культуру, історію, літературу України, зокрема з допомогою відео та аудіозаписів, мультимедіапоказів, – розповідає викладач д- р Анна Хома.
Досвід попередніх років показує, що студенти УМКС зацікавлені вивченням нашої мови. В університеті минулого року прийнято ухвалу про сертифікацію української мови.
– Це означає, що підтвердження знання української мови можуть отримати і учні, і студенти, і дорослі, – переконує Ф. Чижевський. За його словами, заклад української філології найближчим часом планує організувати тритижневу “академію трансляторики” на канікулах, метою якої було б поглиблення знань з української літератури. Під час таких занять студенти ознайомляться, зокрема, з основами журналістики.
Широкий обсяг сфери вивчення української мови можливий також завдяки договорам, які підписано з закордонними осередками, і завдяки відповідній реалізації двосторонніх умов з Волинським національним університетом ім. Лесі Українки, Львівським національним університетом ім. Івана Франка, університетами з Житомира, Донецька, Дніпропетровська та з Національною академією наук України. З Луцьком налагоджена співпраця наукових кіл студентів україністики, а на території Підляшшя та Волині організовуються наукові табори. Натомість у Львові відбуваються семестральні курси, завдяки яким студенти можуть здобувати не тільки знання, а й практичні мовні навики.
Цього року ЗУФ і наукове коло студентів української філології вперше організували конкурс польсько-українського перекладу, який складався з двох етапів. Під час першого етапу треба було виконати домашнє завдання, тобто перекласти один з творів художньої літератури, запропонованих організаційним комітетом (поезія Ліни Костенко, фраґменти творів Наталії Павлик, Любка Дереша, Михайла Коцюбинського). На другому етапі учасники, серед яких були студенти україністики, славісти, полоністи, політологи, педагоги і психологи, перекладали публіцистичний текст. Переможцем конкурсу став студент 3 курсу української філології УМКС Томаш Чапко. Були теж спеціальні нагороди: “за ориґінальність перекладу”, “за виразність образів та емоційність” і “за адекватність перекладу”. Наприкінці конкурсу студенти української філології для всіх учасників представили інсценізацію казки “Івасик -Телесик”. Як запевнили працівники ЗУФ, в другому конкурсі треба буде перекладати вже й з польської на українську мову.
Тож нагод для ознайомлення з культурою і мовою України в Люблині доволі. Важливо, щоб такий рівень активності й залучення у справи популяризації та розповсюдження нашої культури і мови залишався також з боку самих українців.
“Наше слово” №22, 29 травня 2011 року {moscomment}
