Петро АндрусечкоУКРАЇНА№4, 2014-01-26

Новорічна святкова атмосфера на Майдані швидко промайнула. Останні події нагадали про реалії, а також про те, що ситуація доволі небезпечна. Влада знову взялася до силових методів. Однак більш небезпечними виявилися дії влади в парламенті. Більшість шляхом підняття рук проголосувала за пакет законів, які значно обмежують громадянські свободи. Тим самим влада віддала перевагу авторитарному сценарієві.

Український парламентаризм поховано 16 січня – такі коментарі можна було почути після скандального голосування. Парламентська більшість проголосувала за жорсткі обмеження у проведенні масових акцій. Відтепер рух в автоколонах з більш ніж 5 авто без узгодження з МВС каратиметься штрафом від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права керування транспортними засобами на 1–2 роки з вилученням транспортного засобу. Участь у масових акціях «у масці, шоломі або з використанням інших засобів чи способів маскування» буде каратися штрафом або адмінарештом. Встановлення під час акцій «малих архітектурних форм», наприклад, наметів, без дозволу МВС каратиметься схожим чином. Наклеп, який поширюють в Інтернеті, «карається штрафом від п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до одного року». За блокування будівель чи споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади й об’єднань громадян, можуть карати в’язницею строком до п’яти років. Громадські організації, фінансовані закордонними фондами, будуть визнані «іноземними аґентами» і будуть зобов’язані сплачувати відповідний податок. Це тільки кілька прикладів з довгого списку.
Січневі вихідні показали, що влада надалі сягає по всі можливі силові інструменти. З 10 на 11 січня перед будинком суду, де оголосили вирок так званим «васильківським терористам», виникла бійка між «Беркутом» та обуреними протестувальниками. В результаті брутального використання сили «беркутівцями» кілька осіб потрапило до лікарні. Серед важко поранених був і екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. Пізніше Міністерство охорони здоров’я та міліція спробували переконати громадськість, що Луценко був під впливом алкоголю і поводився аґресивно. Ця ситуація, однак, показала силу мобільного протесту. На вістку про події під судом швидко з’явилися активісти так званого автомайдану, які своїми автомобілями заблокували автобуси з «Беркутом». У підсумку протестувальники, що блокували міліцію, змусили деяких силовиків зняти чорні маски і показати свої обличчя.
Про те, що влада охоче звертається до жорстких методів, свідчить, зрештою, кількарічний вирок для «васильківських терористів». Їх звинуватили у спробі повалити пам’ятник Леніну 2011 р. та переховування вибухових матеріалів, а також у спонуканні до скинення влади. Звинувачені, серед яких були двоє депутатів місцевого самоврядування, стверджували, що справа надумана, а вибухові матеріали підкинула СБУ.
Силу щодо противників режиму застосували й у Харкові, де 11–12 січня проходив форум Євромайданів, на який приїхали делеґації, що представляли громадські організації з різних міст України. Одразу було відомо, що місце зустрічі стане своєрідним викликом для організаторів. Місцева влада на чолі з Добкіним і Кернесом – це специфічна категорія, навіть на тлі представників реґіоналів. Зустріч проводили з певною мірою конспірації. Спочатку делеґати, журналісти і спостерігачі, серед яких був Збіґнев Буяк, зустрілися в одній із церков у передмісті Харкова, а потім їх перевезли до іншого храму в центрі. Влада використала популярну останнім часом технологію і покликала так званих тітушок. Були спроби штурму, використано димові ґранати, петарди й безпосередню силу. Схожа доля спіткала і книгарню, де зустрілася робоча група форуму.

У той самий час у Києві, в неділю 12 січня, відбулося чергове віче, на якому Арсеній Яценюк владі дав 10 днів на виконання норм закону, підписаного президентом, про звільнення від кримінальної відповідальності учасників протесту. Адже, попри закон, влада використовує репресії проти активістів, насамперед проти учасників автомайдану, який став відомий пікетуванням резиденції президента й інших представників влади. Лідер «Батьківщини» зазначив: якщо влада не почне дотримуватися відповідних норм закону, опозиція на чолі з ним 22 січня прийде під Адміністрацію президента.
Показово, що жоден з представників парламентської опозиції не з’явився на форумі у Харкові. Група опозиційних депутатів звинуватила форум у зв’язках з президентською адміністрацією, котра таким чином пробує розколоти Майдан. Звичайно, можна сумніватися щодо деяких представників опозиції, адже ще донедавна вони співпрацювали з владою. Проте загалом форум став позитивною ініціативою, метою якої – координація діяльності в реґіонах. Усупереч побоюванням опозиції, не створено жодної структури, яка б претендувала на альтернативний осередок, що керував би Майданом.
Однак ситуація навколо форуму підтвердила конфлікти, які існують між опозицією та представниками організацій, представлених на Майдані, що часто були налаштовані досить рішуче.
Зрештою, у лавах опозиції також у декого здають нерви. Фракція «Батьківщини» 13 січня проголосила бойкот своєму депутатові Анатолію Гриценкові і відмовилася вести засідання в його присутності. Йшлося про запис А. Гриценка у Фейсбуку. Він зазначив, що вночі на Майдан приходить щоразу менше людей. Але насамперед він виразив сумнів у тому, що А. Яценюк реально очолить протестувальників 22 січня в марші до Адміністрації президента, а також в обґрунтованості самої дати. Адже на 22 січня припадає свято Акту Злуки України, і в адміністрації й так нікого не буде. Як наслідок – А. Гриценко вирішив піти з фракції.
А. Гриценко 15 січня оголосив, що до нього дійшла інформація про ймовірний штурм Майдану в ніч з 15 на 16 січня. Штурм не відбувся, але ця погроза вкотре показала, що перед можливістю атаки Майдан спроможний мобілізувати своїх захисників. На момент писання цього тексту охорона Майдану все ще перебуває в стані готовності, адже погрози влади використати силу досі актуальні. Влада знову привезла до Маріїнського парку учасників так званого Антимайдану. Там же збираються тітушки, що можуть вдатися до провокацій. Однак використання сили проти Майдану та його ліквідація матиме важливі наслідки для влади. Новий Майдан збереться знову, а Захід реаґуватиме більш твердо, про що свідчать останні слухання в сенатi США щодо наслідків політичної кризи в Україні. Однак головне питання: чи українське суспільство зможе відстояти свої права. ■

Поділитися:

Категорії : Україна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*