Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №18, 2015-05-03
Безпека, допомога Україні та справа важкої польсько-української історії – це питання, якими міністр закордонних справ Польщі Ґжеґож Схетина почав у Сеймі РП свою інфoрмацію щодо пріоритетів польської зовнішньої політики 2015 р.
Контекст минулого в доповіді міністра появився, зокрема, через спроби деяких політичних сил предметно використовувати польсько-українську трагічну історію в теперішній президентській кампанії. На цю проблему звертав увагу й представник нашої громади депутат Мирон Сич (повний запис його сеймового виступу у рибриці Погляди).
З самого початку міністр Ґ. Схетина наголосив на тому, що найближче оточення Європи останнім часом перетворилося в зону нестабільності, яка охоплює на сході Україну, а на півдні Лівію, Ірак та Сирію. Ці явища принесли тисячі жертв, десятки тисяч поранених та мільйони біженців. Спільним, в оцінці очільника польської дипломатії, для всіх тих трагедій як на півдні, так і у випадку сепаратистів у Донбасі, підтримуваних Росією, є ненависть до Заходу і визнаваних ним цінностей у міжнародних відносинах. За словами міністра, у цей скрутний час фальшивою альтернативою, як дехто цього бажає, є протиставлення національних держав ідеї сильного Європейського Союзу. Така об’єднана Європа має ставити собі амбітні цілі: «Ми сьогодні мусимо відважитися й уявити собі синій прапор Союзу, який майорить на берегах Дніпра, Західних Балканах та над Босфором», – говорив Ґ. Схетина. Найбільшим ґарантом безпеки він назвав НАТО, а такі події, як війна в Україні, принесли потребу зміцнення цієї структури на східному фланзі. Йдеться про зміцнення ефективності командування, збільшення кількості відповідних мілітарних сил НАТО. Завдяки спільним тренуванням повинна зрости співпраця між державами, членами НАТО, у кризисних та воєнних умовах.
Захищаючи програму Східне партнерство, Схетина відзначав, що не воно було причиною загострення відносин з Росією. Пригадав, що Східна Європа віддавна не була стабільним реґіоном. Упродовж 10-ти років в Україні пройшли дві революції, масові рухи в Грузії та Молдові відсунули там уряди. В інших державах, щоб уникнути таких подій, влада ввела поліцейський режим та обмежила громадянські права. В оцінці міністра, у Східній Європі експлуатаційна модель без реформ та з широкою корупцією закінчилася: «Це довели українці, які готові були ціною життя покласти кінець корупції, зневазі до правосуддя і недієвим урядам, що протягом двох десятиліть не спромоглися на модернізаційне зусилля», – говорив Ґ. Схетина.
Разом з тим запевнив про підтримку Польщею зусиль світового співтовариства щодо зупинення експансії підтримуваних Росією сепаратистів на сході України. В цьому контексті санкції назвав болісним, але необхідним способом захисту незалежної європейської держави від зовнішньої аґресії. За доцільне визнав збільшення кількості міжнародних спостерігачів у реґіоні конфлікту. У випадку збройної ескалації, на думку Ґ. Схетини, необхідною буде сильніша підтримка України, зокрема її оборонних можливостей.
Запевнив також про постійну підтримку Києва у процесі реформ та щодо економічної допомоги. Підтвердив надання Польщею кредиту в розмірі 100 млн. євро, який має посилити співробітництво малих та середніх підприємств. Міністр поінформував про укладення договору, на основі якого українські експерти проходитимуть стажування в польській Найвищій обрахунковій палаті (поль. NIK). Інші плановані проекти – це, зокрема, створення Польсько-української ради обміну молоддю та участь польських експертів у працях над реформою щодо децентралізації в Україні. Міністр поінформував також, що польське МЗС 2015 р. виділить додаткові спеціальні кошти на допомогу Україні. За словами Ґ. Схетини, зараз ціла самоврядна реформа в Україні базується на польських розв’язках, що стосуються цього питання. Польські експерти активно допомагають випрацювати антикорупційні механізми в Україні. «Незалежна, демократична, проєвропейська і багата Україна становить складову польського державного інтересу», – говорив Ґ. Схетина.
Міністр запевнив, що Польща хоче продовжувати з Україною процес історичного примирення, яке не відбуватиметься без згадування про польські жертви, зосібна Волинського злочину, з одного боку, а з другого боку, цей процес проходитиме водночас з пошануванням вразливості сусіда. Закликаючи їх до критичного огляду власного минулого, ствердив, що українці зараз будують свою новітню ідентичність, передовсім історичну.
Говорячи про широко коментовану над Віслою справу нещодавно прийнятих в Україні законів щодо історичного минулого, Схетина зауважив, що вони абсолютно не загрожують Польщі: «Закликаю парламентські клуби та групи не використовувати ці питання в актуальній виборчій кампанії. Це не відповідатиме польському державному інтересові», – говорив міністр Ґ. Схетина. Разом з тим він переконував, що саміт «Східного партнерства», який через місяць відбудеться в Ризі, має підтвердити готовність ЄС вести амбітну політику співробітництва не лише з Україною, але й Молдовою та Грузією, а також Арменією, Азербайджаном та Білорусією: «Саміт у Ризі – слід виразно це підкреслити – повинен підтвердити те, що східноєвропейські суспільства, подібно як Польща 25 років тому, мають право на вибір власного шляху цивілізаційного розвитку», – підкреслив Ґ. Схетина.
Він також з сумом наголошував на охолодженні відносин з Росією. Хвилює не лище політика Москви щодо України та інших держав, які прагнуть зближення з Заходом, але й події в самій Росії. Тут пригадав убивство Бориса Нємцова, залякування громадських діячів та обмежування громадянських прав. За словами Схетини, непокоїть інформаційна політика Москви, яка своєю пропаґандою хоче прикрити фактичну участь у конфлікті на сході України. Міністр відзначав, що свою брудну інформаційну кампанію Росія веде також у польському медійному просторі. Тому закликав польські мас-медіа розважно підходити до цього роду тем, які мають на меті спровокувати гостру реакцію, показати Польщу в неґативному світлі, а також відтягнути громадську думку від реальних проблем: «Візія поляків та росіян, що потискають собі руки в дусі найкращих традицій Міцкевича, Герцена чи Сахарова, здається, і сьогодні викликає хвилювання в певних колах у Москві», – говорив Схетина, водночас переконуючи, що Польща пробуватиме відвернути цю погану тенденцію і повернутися до нормальних добросусідських відносин з Росією.
Відповідно до новітньої польської парламентської традиції, інформацію представника правлячої команди рішуче розкритикувала опозиція. Кшиштоф Щерський з «Права і справедливості» дорікав, що Польща віддала ініціативу на сході Німеччині та Франції. «Для тих держав політика щодо України є лише знаряддям, функцією політики щодо Росії», – говорив депутат К. Щерський. Він закликав також будувати стратегію щодо України спільно з державами Центральної Європи. Якраз цей постулат міністр Схетина рішуче відкинув, наголошуючи на тому, що такі держави реґіону як Польща, Угорщина чи Чехія мають зовсім різні концепції відносин з Україною та Росією. Одним з тих, хто дорікав за відсунення Польщі від процесу вирішення конфлікту в Україні, зокрема був депутат Аркадій Мулярчик з групи «Об’єднана правиця». У свою чергу, представники коаліційної «Польської селянської партії» відзначали, що політична марґіналізація Польщі в цьому процесі має також і такий результат, що не вдалося забезпечити стосовних компенсацій фірмам, які постраждали внаслідок введення санкцій. З іншого боку, хоч Схетина на це лише натякав і говорив про спільні дії з іншими державами, то коаліціант виразно виступив проти посилання зброї в Україну. «Кожна аґресія породжує ще більшу аґресію», – говорив Кшиштоф Борковський. Його партійний колеґа Станіслав Желіховський наголошував, що мілітарна допомога свідчила б про слабкість дипломатії.
Деякі незалежні депутати теж досить гостро критикували в цій дискусії українську Верховну Раду за прийняті нещодавно закони. Відзначалося, зокрема, що це звеличування УПА та ОУН, відповідальних за вбивства поляків, і неприхильний жест щодо Польщі. Найчастіше і найбільш рішучо в цій справі висловлювалися політики «Союзу лівих демократів». Виборча кампанія показує, що саме вони вирішили на трагічному минулому будувати виборичй капітал. Лідер цього угруповання Лешек Міллер переконував, що російський націоналізм у Польщі засуджується щодня, а український замовчується: «Не можемо мовчати, тому що бачимо чергові акти, які прославляють політичні сили та людей, які неґативно вписались у нашу польську історію», – говорив Л. Міллер. Інший популярний політик СЛД Тадеуш Івінський відзначав, що ідентичність незалежної України не може будуватися на націоналізмі. Ще один представник цієї партії Томаш Камінський переживав, що «бандерівці марширують у Львові і кажуть, що Перемишль український». У цій самій дискусії парламентарій «Громадянської платформи» Стефан Нєсьоловський відзначав, що не можна писати історію так, немов єдиним, що характеризувало УПА, є трагедія Волині. Він пригадував, що українські партизани воювали також з російським окупантом.
Сам міністр Схетина, відносячись до цієї проблеми, відзначав, що критикування законів Верховної Ради з боку СЛД – «це трохи мало», як на ідеї щодо східної політики. Він говорив також, що польський парламент не може засуджувати когось у прославлюванні ОУН чи УПА. Міністр пригадав також суть тих законів: «Зрозумілим для нас є бажання дати матеріальне забезпечення людям, які боролись за незалежність України, бо саме цього стосуються прийняті закони», – говорив міністр Ґ. Схетина.
