Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №25, 2015-06-21
З українського боку історик Леонід Зашкільняк та Інтернет-телебачення Hromadske.TV, а з польського – політик Павел Коваль та Інтернет-радіо WNET – це цьогорічні лауреати польсько-української нагороди Примирення. Церемонія вручення статуеток відбулася 9 червня у Варшаві.
Відкриваючи врочистості, предстоятель Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук відзначав, що примирення в основному стосується окремих людей та їх «сердець, розумів і душ». Цей процес має також свій духовний вимір у відносинах між народами і Церквами. Він пригадав знаменні слова папи Івана-Павла ІІ, який під час прощі в Україну 2001 р. говорив про прощення, «надане та отримане», і потребу ставити вище те, що єднає, над тим, що ділить: «Примирення вимагає послідовної щоденної праці. Такої, яку виконують цьогорічні лауреати нагороди». Шукати кожного року людей, що працюють для примирення, патріарх назвав справою, яка для ширшої громадськості дає добрі зразки і приклади для наслідування. «Справа братерства між поляками та українцями – це не лише гарні слова, але й добрі діла, які обов’язково принесуть добрі плоди. У часах війни в Україні ми особливо відчуваємо, що потребуємо один одного», – говорив глава УГКЦ, заохочуючи постійно відкидати «перешкоди та каміння» на шляху до польсько-українського примирення. На прес-конференції блаженнійший нагадав, що Україна стала жертвою російської аґресії і що Росія постійно порушує Мінські договори, збільшуючи постачання важкої зброї. «Можемо сказати, що Україна тепер собою захищає всю Європу і робить це черговий раз в історії. Справа свободи незалежної України – це справа безпеки Європи та миру в Європейському Союзі», – відзначав ієрарх. Він повідомив, що перед зустріччю папи Франциска з президентом Владиміром Путіним (відбулася 10 червня – ред.) у листі просив Святійшого Отця бути голосом жертв цієї війни.
У рамках дводенного візиту в Польщі блаженнійший С. Шевчук на Ясній Горі молився за мир в Україні, польсько-українське примирення та дякував Польщі за солідарність. Варто відзначити, що в ясногірській каплиці Божої Матері протягом багатьох тижнів відбуваються благальні моління про мир у світі, а особливо у східній Європі.
Нагорода примирення – це статуетка у вигляді маку і волошки. Саме ці квіти, коріння яких у природі переплітається, символізують сусідні польський та український народи. Нагороджують нею тих лідерів або ті установи, які сприяють зближенню між поляками та українцями, проявляють у відносинах принципи поваги, толерантності правди і любові. До капітули нагороди, яка цього року відзначає своє 15-ліття, входять найвищі духовні ієрархи України та Польщі, дипломати, діячі культури й науковці. Досі статуетку Примирення отримали Іван-Павло ІІ, Адам-Даніель Ротфельд, Єжи Гоффман, Микола Рябчук, Богдан Ступка, видання «Tygodnik Powszechny», Фонд св. Володимира Хрестителя Київської Русі та інші.
Павел Коваль, який увійшов до цього кола, відзначав, що віддавна між Польщею та Україною не було таких добрих відносин. Тому заохочував дивитись у майбутнє й ініціювати великі спільні проекти від культурних до тих, що стосуються важкого минулого. «Найближчі 10–15 років – це той час, коли треба собі сказати правду про історію, навіть якщо вона болісна, треба створювати спільні фільми, замовляти публічними установами написання книжок, ініціювати дослідження», – наголошував П. Коваль. Він говорив також про отримані «таланти й особливий подарунок», який можна «затримати і помножити, або закопати». В оцінці лауреата, оскільки в польсько-українських відносинах ніщо не закінчується, особливий виклик становить достукатися до тих, хто ще не має потреби примирення: «Політики сьогодні повинні мати нову програму щодо використання особливої нагоди, яку ми отримали від історії». У свою чергу, в лаудації щодо його особи, яку виголосив проф. Степан Козак, говорилося, що лауреат послідовно закликає до міжнародної солідарності з Україною і не менш активно критикує Захід за його надмірну обережність. Як сказав проф. Козак, особливе підтвердження слушності нагородження П. Коваля становить факт внесення його прізвища у список небажаних осіб у Росії.
Цього року Капітула польсько-українського примирення визнала також мас-медіа. Було відзначене радіо «Wnet», яке належно оцінили за його суспільні акції заради порозуміння між народами та об’єктивне висвітлювання подій в Україні під час Революції гідності і воєнних дій на Донбасі. Приймаючи нагороду, представники радіо підкреслювали, що польсько-українське примирення можна було відчути під час праці на Майдані: «Ми тоді думали, як спільнота, розуміючи головну проблему, яка десь навколо нас є, – сказав Павел Боболович, а його колеґа Войцех Янковський додав: – Думаю, що сьогодні ми могли б тішитися повністю цим примиренням, якби в обидва боки могли їздити без віз і формальностей». Незалежне від влади і конролю мас-медіа бізнесом телебачення Hromadske.TV запрацювало на нагороду також об’єктивізмом у підході до українсько-польських тем. Варто пригадати, що під час протестів в Україні, коли більшість медіа були цензуровані або заблоковані, Hromadske.TV стало одним з головних джерел інформації, зокрема для західного світу. У Варшаві представник телебачення Андрій Баштовий зізнався, що зараз вони не говорять надто багато про польсько-українські відносини, оскільки більш зайняті темами Донбасу та проведення реформ в Україні. Водночас, за його словами, в українських медіа покутує міф про те, що Польща і пов’язані з нею теми нецікаві і малорейтинґові, хоч якраз Hromadske.TV намагається боротися з цим міфом. А. Баштовий переконував, що для телебачення від початку були пріоритетом побудова та збереження довір’я. «У польсько-українському порозумінні довіра має бути основою. А довіра народжується у відкритому і прозорому діалозі», – наголошував український журналіст. З думками чергового українського лауреата Л. Зашкільняка пропонуємо познайомитися в інтерв’ю на 2 сторінці.
У варшавських урочистостях, які очолили патріарх Святослав Шевчук та митрополит Люблинський Римо-католицької церкви Станіслав Будзек також брали участь: маршалок Сенату Польщі Богдан Борусевич, віце-маршалок Сейму Польщі Ельжбета Радзишевська, голова сеймової комісії нацменшин Мирон Сич, посол України в Польщі Андрій Дещиця, воєвода мазовецький Яцек Козловський, представники української громади і духовенства, відомі культурні та суспільно-політичні діячі, політики, нуковці тощо. ■
