Степан Мігус ■ ПОГЛЯДИ ■ №14, 2017-04-02
Районний суд у Томашеві-Люблинському 16 березня відхилив скаргу Ольштинського відділу Об’єднання українців у Польщі у справі розміщення на території українського цвинтаря в Ульгівку туалету.
Парафіяльна громада місцевого римо-католицького костелу (ґміна Ульгівок) поставила на одній з могил дерев’яний туалет і так «впорядкувала» територію цвинтаря, що залишилося на ньому ледь кільканадцять хрестів, хоч поховань є щонайменше кілька сотень. Об’єднання українців у Польщі такі дії називає профанацією.
Як інформує адвокат Віолета Бояр, яка представляла на судовому засіданні Ольштинський відділ ОУП, суд визнав, що туалет поставлено тимчасово, з огляду на ремонт, і не на могилах, а на публічній дорозі.
Тимчасом оця «публічна дорога» знаходиться в межах цвинтаря, і нічого наочно не вказує на те, щоб це була саме дорога. Суд не взяв до уваги той факт, що раніше згаданий туалет стояв таки на могилі відразу за дзвіницею, і тільки рішуча реакція нащадка ульгівчан Миколи Табаки довела до перенесення його у відлегліше місце цвинтаря. Чи стояв туалет на знесеній могилі, можна сказати лише після докладної перевірки. Але суд авторитетно ствердив, що об’єкт тимчасово був поставлений на публічній дорозі у зв’язку з ремонтом. На суді пробощ Станіслав Тимош запевняв, що розуміє поняття: «місце культу» й «історичне місце». Рішення суду є остаточним, незважаючи на те, що інформація на дзвіниці чітко вказувала на місцезнаходження туалету, а сам «об’єкт» був забезпечений туалетним папером. Єдине, чого на разі вдалося домогтись, це те, що туалет зник з «публічної дороги». Хрести, однак, не повернулися на своє місце.
Баталія за пошанування цвинтаря в Ульгівку розпочалася ще наприкінці серпня торік, під час тринадцятих Європейських днів добросусідства. Тоді цей туалет на цвинтарі бачило щонайменше 30 осіб, які взяли участь у панахиді, яку проводив митрат отець Стефан Батрух. Навіть місцеві мешканці, оглядаючись крадькома, чи ніхто сторонній не чує, обурювалися на таку зневагу місця поховань.
Ольштинський відділ ОУП у перших днях вересня склав до Районної прокуратури в Томашеві-Люблинському повідомлення про скоєння злочину, який полягав у зневазі місця спочинку покійників на цвинтарі в Ульгівку, який використовували до 1947 р., тобто до вигнання з отчини в рамках Операції «Вісла» останніх мешканців-українців. Відповідь про погашення справи надійшла в січні, а датована 30 грудня 2016 р. І поліція, і прокуратура інформують, що у справі проведено попереднє розслідування. Воно не виявило складу злочину. Представлена арґументація вказує на виключно благородні дії пробоща Станіслава Тимоша і парафіяльної ради. З неї виникає, що пробощ рішення про встановлення туалету прийняв після того, як всі мешканці одноголосно цього хотіли. Широко пояснено теж, як згаданий духівник і парафіяни дбають про цей український цвинтар, систематично впорядковують його, косять траву, стинають гілляки. У рішенні підкреслюється, що на цвинтарі відновлено чимало надгробних плит і хрестів. Деякі хрести справді стоять, але більшість цвинтаря виглядає вже спустошено. Насправді ж перевернуті і поламані хрести скинуто на одну купу, а потім вони зникли (ходили чутки, що були використані на ремонт дороги до недалекого діючого римо-католицького цвинтаря). Цього, однак, ні раніше прокуратура, ні пізніше суд не перевірили.
Оскільки рішення суду є остаточним, дальший хід справі, пов’язаній з нищенням цвинтаря і його профанацією, надати неможливо. Виходи є два – починати з нуля або відкривати цивільну справу. ■
