Петро Курган ■ ПОДІЇ ■ №46, 2016-11-13
Комісія національних та етнічних меншин Сейму РП любить приїжджати на Вармію та Мазури. Сеймова комісія, маючи досвід попередніх трьох зустрічей, була переконана 25–26 жовтня, що й тепер на Ольштинщині, яку називають країною тисячі озер, буде так само.
Справді, зустрічі, наради і дискусії проходили у спокійній діловій атмосфері. Не помінялися взаємини між владою і меншинами, хоч нові проблеми появилися. Це – спроби викликати міжусобиці або ненависть до співгромадян, реформа освіти, про тайники якої майже нікому невідомо, а у випадку шкільницва національних меншин – справді темний ліс. Це й цензура у деяких електронних медіа, де транслюється меншинні передачі, та повний ненависті, безкарний інтернет… Про все це відверто говорилося на жовтневому виїзному засіданні сеймової комісії.
На Вармії і Мазурах – чи не єдиному реґіоні в Польщі, в якому живе багато національних та етнічних меншин і різних релігійних громад, як підкреслила голова комісії Данута Пєтрашевська – для мирного співіснування успішно зроблено все. Працює єдина в Польщі Комісія національних та етнічних меншин Сеймику Вармінсько-Мазурського воєвідства, очільники воєвідських самоврядних і державних адміністраційних структур мають своїх уповноважених у справах національних меншин, самоврядування відноситься до співгромадян іншої національності по-партнерськи. Спільні наради комісій сеймової і сеймикової та представників держадміністрації і національних меншин бувають ділові, без конфліктів, що не трапляється в інших реґіонах, а представники національних меншин не ставлять перебільшених вимог, лише конструктивно, у спокійній атмосфері представляють ситуацію, щоб спільно спробувати знайти вихід зі складних проблем.
На першому виїзному засіданні в сесійному залі Сеймику Вармінсько-Мазурського воєвідства в Ольштині комісія розглянула інформацію міністра внутрішніх справ і адміністрації, що стосувалася ситуації та проблем національних і етнічних меншин на території Вармії та Мазурів. Інформацію представила заступник директора Департаменту віросповідань та національних і етнічних меншин Тереса Карчмарек. За даними МВСіА територіїя Вармінсько-Мазурського воєвідства є найбільшою багатонаціональною та етнічною мозаїкою в Польщі. У ньому проживають: українська, німецька, російська, ромська, білоруська, литовська, татарська, вірменська та єврейська меншини. Найчисельніші меншини, тобто українці і німці, ведуть навчання своїх дітей рідної мови, історії і культури, а також мають передачі в Радіо Ольштин (українці теж – і в Польському телебаченні Ольштин – П.К.). Більш детально про справи національних меншин розповіла Моніка Шустович – уповноважена вармінсько-мазурського воєводи у справах національних і етнічних меншин та рівного ставлення. Представляючи досягнення окремих меншин, вона зосередилася в основному на проблемах. У першу чергу, недопустимими назвала випадки осквернення українського національного прапора, вивішеного на річницю Євромайдану над українським рестораном в Ольштині, знищення символічного березового хреста при церкві в Бартошицях, присвяченого Небесній сотні. Вказала на спроби запровадження цензури в меншинних передачах Радіо Ольштин, на профанацію Почесного німецького консульства в Ольштині… Лише у випадку осквернення хреста в Бартошицях поліції вдалося віднайти зловмисників. Також до цих справ віднісся голова Ольштинського відділу ОУП Степан Мігус, додаючи інформацію про те, що від українських передач в Ольштині нове керівництво забрало один штат (залишився тільки один). Відрадно, що теперішній очільник радіо, будучи членом програмної ради, сам голосував за надання додаткового штату. Тепер стверджує про «пшешацованє» потреб для українського радіоефіру. Непокоїть і цензура щодо українських передач. В ефір виходять лише ті матеріали, які представляють польську точку зору. Особливе занепокоєння, як підкреслив голова Ольштинського відділу ОУП, викликають щораз численніші випадки нищення навіть у білий день, як у випадку Верхрати, хрестів і могил на цвинтарях на півдні Польщі. Вражає безкарність навіть відомих органам зловмисників, які, як можна довідатися з Інтернету, явно співпрацюють з «русскім міром», а буває, що воюють на Донбасі на стороні аґресора. І залишаються безкарними, а влада розцінює це, як «pojedyncze chuligańskie wybryki». Також безкарно «виливається» щораз більше ксенофобського бруду, а то й прямих антиукраїнських закликів. С. Мігус, підсумовуючи свій виступ, підкреслив відсутність інформацій про нові закони, що стосуються меншинного шкільництва після реформ, які проводяться та меншинних теле- і радіопередач, які досі мали право редаґувати самостійно представники національних меншин. І в одному, і в другому випадку ніхто з зацікавлених про можливі зміни не інформує, а тим більше не питає, як самі меншини ці проблеми бачать. З досвіду відомо, що при кожній реформі меншини втрачали. Першою дала змогу висловитися на тему освіти Сеймова комісія національних меншин.
Сеймова комісія на спільному з Комісією національних та етнічних меншин Сеймику Вармінсько-Мазурського воєвідства засіданні в Ольштині заслухала теж інформації ольштинських колеґ. Їх представив голова сеймикової комісії Едвард Адамчик. На його думку, одним з найбільших досягнень реґіональної комісії є, між іншим, вписання до стратегії розвитку воєвідства надбань, які виникають із присутності національних меншин у цьому реґіоні. Це, на його думку, зокрема створення української філології у Вармінсько-Мазурському університеті (вже її ліквідовано – П.К.) та меншинні українська і німецька редакції в Польському радіо Ольштин, а також постійна, майже від самого початку матеріальна підтримка заходів національних меншин. Партнерський підхід самоврядних структур різних рівнів до співмешканців інших національностей, підкреслив Е. Адамчик, сприяє інтеґрації, збагаченню культурно-освітніх проектів, а насамперед – взаєморозумінню. У засіданні комісії, крім уже згаданих осіб, узяли участь маршалок воєвідства Густав Бжезін, віце-маршалок Мирон Сич, уповноважений маршалка у справах національних меншин Віктор-Марек Лейк та представники національних меншин. Ще того самого дня варшавська комісія відвідала ромських дітей, охоплених програмою підтримки, школу з німецькими класами в русі, що біля Ольштина. Увечері депутати зустрілися з представниками німецьких меншинних організацій.
Другий робочий день розпочався візитом у домі Мендельсона в Ольштині, яким управляє товариство «Боруссія», а потім комісія зустрілася в Комплексі шкіл з українською мовою навчання в Бартошицях із вчителями, учнями, представниками самоврядування. Депутати ознайомилися з умовами навчання, потребами школи та з проблемами українського меншинного шкільництва, які, зокрема, представила Любомира Тхір, директор цього освітнього закладу. Знов лунали побоювання пов’язані з реформами і місцем у них меншинної освіти та про те, що ніхто не інформує, як функціонуватиме ця освіта після реформи. Вже тепер, що особливо підкреслила директор Л. Тхір, немає підручників до навчання в українських школах і пунктах навчання. Дотеперішній тираж вичерпався, і невідомо хто й коли сфінансує підготовку нових підручників і знайде засоби на їх друк… Члени комісії задоволені візитацією в бартошицькій школі, а також побаченим і почутим під час мультимедійної презентації.
Питання реформи освіти було продовжене на засіданні комісії в Бартошицькому повітовому старостві. Участь у ньому взяли представники бартошицького повітового самоврядування на чолі зі старостою Войцехом Прокоцьким, віце-маршалок Вармінсько-Мазурського воєвідства Мирон Сич, вчителі та представники української громади Бартошиць. Інформацію про меншинне шкільництво представила директор Відділу навчання, виховання й опіки Кураторії освіти в Ольштині. Барбара Антчак. За її даними, у Вармінсько-Мазурському воєвідстві активно діє українське шкільництво, яке нараховує 61 освітній заклад з 543 учнями. Українські вчителі брали участь у міжнародній конференції для вчителів, організованій кураторією, здійснюють урядові програми навчання, беруть активну участь в освітніх проектах та конкурсах. Директор Комплексу шкіл з українською мовою навчання Марія-Ольга Сич, а вслід за нею і вчителі, також і з польських шкіл, ще раз підкреслила, що інформації про правила реформи освіти взагалі нема, а про меншинне шкільництво й поготів. Постає питання, підкреслила вона, чи можна буде в одному шкільному будинку помістити початкову школу і ліцей? Чи вистачить одна дирекція, чи дві? Хто стане засновницьким і наглядовим органом для меншинних шкіл? Ці та інші питання без відповіді викликають обґрунтовані побоювання про дальшу долю української освіти в Польщі. Про них говорив і Мирон Сич, який був ініціатором запрошення комісії на Вармію і Мазури. На його думку, навіть відмінною співпрацею, а така є також у випадку бартошицьких повітових і міських самоврядних структур, проблем, які під час двох днів пролунали, на місцях не вирішити.
Голова комісії Данута Пєтрашевська на закінчення у цілому позитивно оцінила ситуацію національних меншин на Вармії і Мазурах. Сказала теж, що конфлікти, які б могли там зродитися, вирішуються відразу, завдяки чому нема ескалації проблем. Добра ситуація, на думку членів комісії, виникає з багаторічної практики, бо ж Вармія і Мазури – це реґіон, де проживає найбільша кількість національних меншин у країні. В реґіоні живуть представники 13 меншин, а найчисленніші серед них – українці і німці. Голова комісії Д. Пєтрашевська запевнила, що всі наголошені проблеми будуть підноситися перед центральною владою у Варшаві. Голова Ольштинського відділу ОУП С. Мігус, дякуючи членам комісії за високу оцінку меншин і самоврядних структур, які з ними працюють як з партнерами, просив не забувати про тріщини і в цій багатонаціональній мозаїці. На закінчення повідомив, що напередодні під прикриттям ночі поліція прийшла до дому українського рільника на Кентшинщині з обшуком («НС» № 45 за 06.11.2016 р.), що викликало збентеження серед присутніх. ■
