Pозмовляв Богдан Гук ■ ГРОМАДА ■ №44, 2014-11-02
Богдан Попович , нар. 1957 р. в Ярославі. Випускник Вищої педагогічної школи у Ряшеві за спеціальністю фізика (1981 р.), професія – педагог. Післядипломна освіта – інформатик. Працював у початкових і середніх школах Перемишля. З моменту заснування 1991 р. Комплексу українських шкіл ім. Маркіяна Шашкевича був учителем фізики й інформатики, 7 років був заступником директора. Член Об’єднання українців у Польщі, Перемиського центру культурних ініціатив «Митуса», Товариства «Український народний дім». Одружений, батько двох дочок і сина, безпартійний, греко-католик. Хобі: туризм. Життєвий дороговказ: бути собою. Успіхи на громадському полі, серед яких багатократне залучення фондів Європейського Союзу для товариства «Митуса». Невдачі: провал проекту перейняття і ремонту церкви у Кривчі. Рекомендований ОУП у виборчий список Громадянської платформи, 4-й виборчий округ, 3-тя позиція на 4-му виборчому списку.
Українці у Перемишлі мають церкви, Народний дім, школу, установи, організації. Чого ще в них нема?
Усе з перерахованого українці мали ще до війни, це природний стан справ. Сьогодні на цій підставі треба будувати громадянську позицію українців у Перемишлі. Практично це уміння і спроможність так формувати відносини в місті, щоб уникати напруги між мешканцями. Міській раді досі не завжди вдавалося ліквідувати антагонізми.
По-друге, Перемишль мав би стати містом, приязним для молоді, а не місцем, звідки вона втікає. Ця неґативна ситуація стосується всієї молоді, також і української. Буду старатися, щоб Міська рада Перемишля приваблювала інвесторів, щоб створювати місця праці для молоді.
Місту важливо відкрити для себе українську культуру і перетворити її на один з чинників свого культурного багатства.
Чи Громадянська платформа в рамках угоди з ОУП заявила про підтримку українських постулатів?
У письмовій формі угоди між ОУП та ГП нема, однак я згідний з програмою партії. Вона не має в собі місць, де можна бачити загрозу нашим інтересам, у діяльності політиків цієї формації не було таких антиукраїнських і провокаційних акцій, як в інших політичних сил у місті. Навпаки, за минулих скликань Міської ради Перемишля саме завдяки поставі депутатів ГП стало можливим повернення Народного дому чи надання вулиці імені єпископа Коциловського. На 23 депутатів минулого скликання ми мали двох. Депутатами якраз були Олександра Цікуй та Марія Туцька. Це 8,5 відсотка, а серед мешканців Перемишля українці не дорівнюють навіть 5%.
Чи в такій ситуації все-таки можна збільшити українську репрезентацію в мерії Перемишля?
Так, можна перейти до стану понад 12 відсотків (троє депутатів), або ще більше, коли б із кожного з чотирьох округів ввести свого депутата. А це перераховується на нашу позицію в місті, збільшує значення і пошану до нашої громади, сприяє розвиткові Перемишля.
Ти які бачиш можливості мобілізувати виборців для такої мети?
Найкращі – це прямий контакт з виборцем, у нього же вдома. Це не інтернетна кампанія, а інша, тому що більшість наших громадян – це люди старшого віку. До них треба прийти, поговорити, розпитати про їх потреби і погляди. Треба просити знайомих наших знайомих, підключити міжсімейні контакти.
А що пропонує ОУП?
Об’єднання, крім зборів з виборцями, не має великих мобілізаційних можливостей. Якби напередодні виборів улаштовувалися великі заходи, організовані ОУП, хоча б така Купальська ніч, то наші шанси були б більшими. А без цього, то в ОУП є такі же можливості, як і в мене самого. Маю багато часу для таких відвідин, бо я – пенсіонер.
Як вийти назустріч польським виборцям?
Я балотуюся в окрузі, де я мешкав у молодості, в сусідстві Вовчої і Перекопаної. Маю намір прийти до мешканців і сказати, що я серед них виховався і я можу їм щось запропонувати в рамках виборчої програми ГП.
Маєш власні виборчі лозунги чи репродукуєш гасла Громадянської платформи?
У мене на виборчій візитній картці є напис: «Традиції зобов’язують, новаторство – виклик». На мою думку, така діалектика – це діалектика гармонійного еволюційного розвитку.
Яке місце Народного дому в цій діалектиці?
Для мене очевидним є те, що в рамках просування міста й шукання для нього перспектив важливою є місія Народного дому. Це одне з візитних місць Перемишля, осередок енергії, культурного життя, довгого тривання. Народний дім належить Перемишлю, а Перемишль – Народному домові.
Розраховуєш на підтримку Церкви?
Церква, на мою думку, повинна й буде заохочувати піти на вибори. ■
