Павло Лоза ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ 2010-04-29
{mosimage}
Влітку минулого року в Білянці Горлицького повіту прикріплено перші в усій Польщі адміністративні таблиці з назвою місцевості, написані по-лемківськи. Та раділи місцеві лемки з цього приводу, може, з тиждень: відтак знищено першу з них.
Понад рік тривали клопотання лемків, щоб встановити в цьому селі таблиці, з написами на них кирилицею. Коли 6 липня 2009 р. з доручення ґміни Горлиці їх встановлено при трьох в’їздах до Білянки, сам Стефан Гладик, житель цього села та голова Об’єднання лемків у Польщі, був здивований: адже ж ґміна про це раніше не інформувала.
Здається, здивування голови ОЛ мусило бути ще більшим, коли виявилося, що першу таблицю знищено вже через вісім днів після її встановлення – ту, яка знаходилася від сторони Кункової. Її не відновлено й до сьогодні.
“У нас відбувається постійне нищення двомовних таблиць. Тут маємо дуже своєрідний міжкультурний діалог”, – каже С. Гладик. За словами голови ОЛ, цей “діалог” полягає в тому, що постійно хтось нищить таблиці з написами по-лемківськи. За встановлення двомовних таблиць відповідала ґміна, у цьому випадку – сільська ґміна Горлиці, бо вона отримала на це гроші з Міністерства внутрішніх справ і адміністрації. Однак ремонтування знищених таблиць належить вже до староства. Після відповідного запиту голови ОЛ староство зобов’язалося, що це зробить, бо в смузі повітової дороги воно відповідає за все. “Нові таблиці вже замовлені, чекаємо, коли нам їх привезуть. І думаю, що вже за три тижні будемо їх встановлювати”, – інформує Пшемислав Бохенек, інспектор інженерії руху при Повітовому дорожньому управлінні в Горлицях.
Як довго стоятиме нова таблиця? До сьогодні історії з нововстановленими таблицями завершувалися однаково. Особливо виразно це видно на прикладі таблиці, яку вміщено в Білянці при в’їзді від сторони місцевості Шимбарк.
– Останній раз її зруйновано перед Великодніми святами цього року. І це вже мабуть п’ятий раз, – перераховує Гладик. – Або її перекидали, або взагалі зривали, топтали, а раз навіть вкинули в рів, – додає він.
Треба пригадати, що двомовні таблиці в Білянці не стоять ще й року. За кожним разом алгоритм пошуку винних скоєння акту вандалізму повторюється – про справу заявляють війту ґміни, він повідомляє поліцію, а результатом слідства поліцейської служби є те, що злочинець ніколи не знаходиться. І певно вже не знайдеться. В управлінні ґміни інформують, що всьому винний т.зв. “хуліганський елемент”.
Чи таку ситуацію можна вважати міжкультурним діалогом? На мою думку, те, що відбувається в Білянці, можна назвати виключно монологом: руйнуються лише двомовні таблиці, з написами кирилицею і, як заявляє голова ОЛ, “у жодній іншій місцевості довкола Білянки подібні ситуації не трапляються”.
“Наше слово” №18, 2 травня 2010 року {moscomment}
