Анна Вінницька ■ ГРОМАДА ■ 2011-02-25
{mosimage}
Уже протягом шести років на організовуваному в Білому Борі Казковому фестивалі учні – і з місцевого комплексу українських шкіл, і з пунктів навчання української мови Західнопоморського та Поморського воєвідств – вичаровують світ казки. Цього року організатори вирішили змінити формулу заходу: заради забави скорочено дещо фестивальну частину. На зміні наполягали вчителі та опікуни дітей, оскільки малюкам важко було кілька годин всидіти на одному місці і безперервно стежити за дійством. Тому бувало, що після завершення фестивалю деякі діти їхали вже додому, а на балу залишалися тільки окремі групи.
Під час цьогорічного заходу казки представляли 4 групи: діти з пунктів навчання української мови м. Лемборка і Слупська, малюки з Білобірської початкової школи ім. Т. Шевченка та польська група, яка працює при Міській бібліотеці в Білому Борі.
Проте на фестиваль приїхали також діти з Битова, Кошаліна, Мястка, Мєндзибожа та Члухова, які активно брали участь у другій частині дійства. Під час Казкового фестивалю відбулося вручення нагород переможцям загальнопольського конкурсу малюнків “Моя улюблена українська казка”, на який надійшли 122 праці з усіх куточків країни (відповідальною за конкурс є вчителька української мови з Кошаліна Віра Грицков’ян). Після представлення казок усіх дітей поділено на чотири команди: дітлахи, перебуваючи в змішаних групах із різних пунктів навчання, змагалися з завданнями, які були пов’язані зі змістом вибраних казок. За цю частину від кількох років відповідає вчителька української мови з Члухова Марія Опар, яка разом зі своїми учнями успішно вигадує різного роду ігри.
– Здається, що найбільше задоволення від спільної забави отримують діти, і саме про це нам ішлося, – не приховує радості М. Опар. Усі казки, до яких вона придумала ігри, раніше були опрацьовані на уроках української мови в окремих пунктах навчання. Таким чином, діти ознайомилися не лише з заголовками казок, але і з їхнім змістом та окремими героями.
– Тішить мене, що з року в рік збільшується кількість дітей, які беруть участь у фестивалі, що підвищується рівень представлених казок, що батьки втягуються в підготовку дітей: допомагають вчителям шити одяг і виготовляти реквізити, – ділиться думкою ініціатор та організатор Казкового фестивалю Ірина Дрозд. Справді, зацікавлення батьків дуже важливе, оскільки вчитель у пункті навчання може розраховувати лише на власні сили. І якби не поміч батьків, то мусив би все робити сам. Попри успіх самої ідеї фестивалю, голова Українського вчительського товариства І. Дрозд з кожним роком щораз більше хвилюється за білобірську школу, де й відбуваються щорічні фестивалі:
– Я думала, що коли почнемо організовувати Казкові фестивалі в Білому Борі, куди з різних місцевостей буде приїжджати чимало дітей та їхні батьки, то кожного року з першого вересня хоча б з десятеро нових учнів почне навчатися в нашій школі. Так, однак, не є, і саме це мене болить, – зізнається І. Дрозд.
Сьогодні 75% загальної кількості наших учнів – це діти, які української мови вчаться саме в міжшкільних групах, натомість понад 40% українських дітей ніде не вивчає рідної мови, то ж і не дивно, що українські школи з року в рік мають клопоти з відповідною кількістю учнів. У випадку Білого Бору найгірша ситуація є в початковій школі – мала кількість учнів за кілька років може призвести навіть до її закриття. Виходить, що те, що з таким трудом ми будували протягом стількох років, може запропасти через байдужість самих українців. До того, каже І. Дрозд, надходять такі часи, коли мова, якщо цього не допильнують батьки та ми самі, не буде рахуватися. Те, що рідне, уступає місця відкритим кордонам і кращій позиції. Тим більш, що – особливо в малих місцевостях – бракує праці, тому батьки насамперед думають про матеріальне забезпечення своїх дітей, – зі смутком констатує І. Дрозд. Натомість інвестиція в дітей – це інвестиція в майбутнє. Про це ми повинні пам’ятати кожного дня, якщо хочемо, щоб українці в Польщі надалі рахувалися як національна меншина.
“Наше слово” №9, 27 лютого 2011 року {moscomment}
