Опр. і.щ. ■ ПОДІЇ ■ №29, 2016-07-17
Дислокація військ НАТО в державах, що межують з Російською Федерацією, тобто в Польщі і країнах Балтики, а також продовження міжнародної військової присутності в Афганістані, підтримка коаліції проти «Ісламської держави», допомога Україні – це головні результати зустрічі лідерів країн НАТО, яка проходила у Варшаві 8–9 липня 2016 р.
Військова присутність на «східних рубежах» НАТО має реалізуватися через ротаційне розміщення на території Польщі, Литви, Латвії та Естонії 4 батальйонів кількістю по 1000 солдатів із США, Канади, Великобританії та Німеччини. Штаб військ цієї групи свій осідок матиме у Варшаві.
Варшавський саміт зустрівся з різкою критикою Москви, яка його рішення оцінила як безпідставні і неадекватні до існуючої міжнародної ситуації.
Лідери країн НАТО у Варшаві підтримали Україну та її домагання стосовно збереження територіальної єдності, а також засудили анексію Криму.
За рішенням світових лідерів Україні буде надана комплексна допомога, що має сприяти реформуванню її оборонно-військового комплексу. Метою цього комплексного пакету НАТО є консолідація та посилення допомоги НАТО, яка сприятиме Україні краще забезпечувати власну територію та проводити необхідні реформи, включаючи сектор безпеки і оборони.
У рамках візиту до Варшави президент України Петро Порошенко провів зустріч з президентом РП Анджеєм Дудою.
Глави обох держав високо оцінили рівень співробітництва у сфері оборони. У цьому контексті було відзначено важливість укладення відповідної двосторонньої угоди про це співробітництво.
Лідери наголосили також на важливості спільного успішного досвіду військової взаємодії в рамках українсько-польсько-литовської бригади.
Президент А. Дуда подякував президентові П. Порошенку за вшанування у Варшаві 8 липня ц.р. жертв Волинської трагедії та сказав, що є це жест, який дасть початок новому етапові у стосунках між українським та польським народами.
У свою чергу, президент України запропонував главі Польської держави разом відвідати польське село Сагринь, де поховані загиблі українці.
Президентський міністр Кшиштоф Щерський у соцмережі, коментуючи цей факт, написав: «Це справді був крок, важливий крок, на шляху примирення після цих трагічних подій (Волинської трагедії ХХ сторіччя)».
Так співробітник президента А. Дуди прокоментував факт, коли П. Порошенко від імені України поклав квіти до пам’ятника, ставши на коліно перед ним.
Досі жоден з українських високопосадовців, що був з візитом у Варшаві, не відвідував Волинський сквер, де розташований цей пам’ятник.
Нагадаймо, що ідучи слідом листа з 1965 року польських єпископів до німецьких єпископів про примирення, 12 листопада 1989 року тодішній канцлер Федеративної Республіки Німеччини Гельмут Коль уперше в історії польсько-німецьких відносин став на коліна перед пам’ятником жертв гітлерівського терору, що розташований в місцевості Кшижова у реґіоні Нижня Сілезія. Під час цієї врочистості був також присутній тодішній прем’єр-мініcтр Польщі Тадеуш Мазовецький. ■
